Ель-Кувейт - столиця держави Кувейт і єдине його велике місто. Місто розташоване на низькому південному березі затоки Кувейт - єдиній глибоководній гавані на західному узбережжі Перської затоки.
Перші відомості про місто належать до XVIII століття. Протягом ряду століть місто було центром шейхства Кувейт що входив починаючи з XVI століття до складу Османської імперії а в 1899 р. перейшов під протекторат Великобританії. Столиця Кувейту в даний час являє собою сучасне місто з радіальною забудовою розширених і озеленених вулиць.
Ель-Кувейт ділиться на три зони: промислова (в західному передмісті Шувейха) навчальна (де розташовується університет школи і науково-дослідні установи) і оздоровча (простягається вздовж приморської дороги на місто Ель-Джахара).
У центральній частині Ель-Кувейту розташовані офіційна резиденція еміра, будівлі Національних зборів, міністерств і відомств, іноземних дипломатичних представництв. У безпосередній близькості до них побудовані палаци і вілли членів правлячої династії, вищих сановних осіб, найбільших представників ділового світу.
Діловий і торговий центр столиці - вулиця Фахд-ас-Салем. Вона забудована високими сучасними будівлями. Тут знаходяться урядові установи, банки і комфортабельні готелі.
В Ель-Кувейті понад 600 мечетей, вони дуже прикрашають місто. Ель-Джамі ель-Кубра (Велика мечеть), побудована на початку 80-х рр. XX ст., - шедевр культового зодчества. Традиційний купол мечеті висотою 43 м і діаметром 35 м вознесений над кубічної форми молитовним залом. Мінарет мечеті заввишки 72 м. Її стіни прикрашені мозаїкою, арабським орнаментом, накресленими всюди зреченнями з Корану.
Головним музеєм Ель-Кувейту вважається Національний музей, відкритий у другій половині 50-х рр. XX ст. Музей має відділ доісторичної культури, відділ шумеро-вавилонського періоду з експонатами, датованими IV - I тисячоліттями до н. е., відділ елліністичного періоду, багатий експонатами, датованими III ст. до н. е. - II ст. н. е., відділ раннього ісламу і кувейтської старовини з експонатами періоду арабського середньовіччя.
У центрі Ель-Кувейту розкинувся галасливий східний базар. Це не тільки місце торгівлі але і робоче місце: ремісники виготовляють тут кав'ярні мідні підноси різні статуетки ажурні світильники. Особливе місце на базарі займають лавки де продається «риб'яче око» - перли славу. На «золотому» базарі продається безліч золотих кілець серег браслетів кулонів поруч - стопки золотих монет. Кувейт називають ще й «золотим» еміратом.