Хертогенбос - нідерландське місто південне за мірками північної країни. Досягнувши столичного статусу в межах провінції Північний Брабант цей град зберіг у назві манери дволикого Януса. Для офіціозу він демонструє нудне ім'я "s-Hertogenbosch а ось городянами в побуті зветься Den Bosch.
Колись ліс підспівував шумом гілок свисту північних вітрів розглядався герцогами Брабантськими як родові мисливські угіддя. Тут у XII столітті селище перейняло назву місцевості ставши в перекладі з нідерландського «герцогським лісом» - всупереч безцеремонно вирубаним деревам і сучасному сто тридцятитисячному населенню.
Засновники підшукали майбутньому Хертогенбосу місце між руслами річок, що зближувалися в цих лісах - Аа і Доммел в заболоченій низині. Статус міста загублене поселення отримало в 1181 році з рук Генріха I колишнього тоді герцогом Брабантським. Насолодившись розквітом у XIV - XV століттях Хертогенбос пройшов через повторювані облоги, які вів Моріц Оранський у 1601 і 1603 роках. Пізніше в 1629 році місто витримало п'ятимісячну облогу військами принца Фрідріха-Генріха Оранського.
У наші дні Хертогенбос - місто-порт на Зьойд-Віллемсвартському каналі великий залізничний вузол перспективний промисловий центр з явним домінуванням сектора послуг. Переважають тут підприємства шкіряно-взуттєвої текстильної швейної хімічної електротехнічної промисловості процвітає сигарне виробництво. У структурі економіки Хертогенбоса число і ефективність великих підприємств явно поступається середнім і малим конкуруючим структурам.
Всі найважливіші в історико-культурному плані об'єкти Хертогенбоса групуються всередині компактного трикутника, оформленого будівлями старовинного центру міста. Архітектурною домінантою є, за європейською традицією, Ратуша, покровительсько дивиться на Ринкову площу. А ось культовим центром Хертогенбосу слід вважати кафедральний собор, присвячений святому Іоанну Богослову і вибудуваний у стилі брабантської готики.
Туристів пам'яткою Хертогенбоса є також побудована в XIII столітті будівля De Moriaan. У цьому найстарішому нідерландському цегляному будинку зустрічалися реформісти, які розробляли в XVI столітті плани вигнання католиків.
В історичних кварталах збережена гармонія середньовіччя вселяє очікування зустрічі з колишніми представниками міського населення. Найяскравішим з жителів Хертогенбоса тієї пори вважається Ієронімус ван Акен, геніальний і суперечливий художник Ієронім Босх, який взяв псевдонімом неофіційну назву міста. Жити йому довелося в неспокійну епоху.
Непорушність середньовічних підвалин, проголошувана церквою, розмивалася зростанням міст, заповзятливістю аналітичної думки. Об руку з прогресивними процесами рухався розгул насильства, що насаджував песимізм. Королями, герцогами керувала жага слави, мародери при грабежах ферм безсоромно вбивали селян. Весь цей морок супроводжувався тортурами, злиднями, епідеміями. Тріумфував гріх. Мальовничі шедеври Ієроніма Босха просякнуті емоційною силою, ув'язненою в алегоричні символи. Їхня суть - переможна хода гріховності обернеться згодом нелюдською розплатою над грішниками.