Спейтстаун - друге за величиною поселення на острові - свого часу був першим комерційним центром Барбадосу. Місто названо на честь Вільяма Спейта члена першої Асамблеї Барбадосу колоніального періоду і колишнього власника землі на якій виникло місто. Місто починаючи з 17-го століття служило одним з головних портів з'єднуючих острів з Англією. Тоді Спейтстаун іноді називали Маленьким Брістолем через торгові зв'язки з Брістолем в Англії. Це маленьке село було портом, який адмірал Айсеску не зміг захопити, коли його відправив Кромвель, щоб придушити повстання в Барбадосі 1649 року. Барбадосці були вірні Карлі I і не хотіли приймати покровителем Олівера Кромвеля. Протягом шести місяців Айсеску не вдавалося висадитися на Барбадосі атаки на Спейтстаун були відбиті гарнізонами невеликих фортів розташованих уздовж берега.
Багато історичних будівель колоніальних часів у Спейтстауні розташовані вздовж Квін-стріт, Черч-стріт і Оріндж-стріт. Віддаленість від столиці привносити в містечко атмосферу богемного способу життя, а готелі та ресторани поблизу її посилюють. Торговий порт в центр работоргівлі в минулому, сьогодні Спейтстаун найбільш жвавий у вихідні дні, коли місцеві жителі і гості виїжджають за покупками. У Спейтстауні знаходиться Порт-Сент-Чарльз, нова розкішна марина, призначена для стоянки і обслуговування яхт та інших суден, є художня галерея «Франгіпані» з колекцією предметів мистецтва місцевої художниці Марілди Ватерхед.
Місто в даний час є центром дослідницької програми - «Проекту общинної археології Спейтстауна» (SCAP) який був створений в 2010 році і передбачає співпрацю між археологами і студентами Університету Вінчестера Університету Вест-Індії (Cave Hill) і Музею Барбадосу.