Вплив мікрофлори кишечника на імунну систему організму
Питання впливу біологічної рівноваги в кишківнику на захисні сили організму сьогодні хвилює безліч вчених. Під час численних досліджень вчені змогли визначити схему взаємного впливу мікроорганізмів і організму, в якому вони проживають. Коли в природі співіснують спільно два або більше живих тіл, це називається симбіозом. Здорова мікрофлора органів травлення і людський організм живуть у стані симбіозу. Мікроорганізми, що населяють кишечник, живуть, отримуючи неусвоєні людиною залишки їжі, але вони приносять користь людині, пригнічуючи зайвий зріст і активність хвороботворних мікробів, виділяючи деякі вітаміни, потрібні для організму.
Взаємозв'язок між біологічною рівновагою в кишківнику і роботою імунітету став відомий вченим не так давно. Схема цього взаємного впливу між бактеріями і захисними силами організму виявляється при вивченні стадій створення мікрофлори кишечника. Кишечник у малюка, який тільки з'явився на світ, абсолютно позбавлений мікроорганізмів. Але, як тільки малюк залишає мамин животик, в кишечник потрапляють мікроорганізми. Лікарі вважають, що мікроорганізми в кишечник потрапляють малюку з тіла мами, з якою він впритул спілкується з моменту появи на світ. У зв'язку з цим, здорова мікрофлора малюка неможлива без здорової мікрофлори мами. Поява перших лакто- і біфідобактерій у кишечнику відбувається завдяки маминому молочку. У ньому є особливі компоненти, що активізують зростання і розвиток цих корисних мікробів, а також є їх їжею. Імунітет малюка в момент появи на світ також далекий від остаточного формування. Розвиток цієї функції організму йде разом зі становленням біологічної рівноваги в кишечнику. Шлунково-кишковий тракт і шкірні покриви - це два місця, в яких імунна система впритул стикається з мікробами. Спочатку імунітет малюка отримує уроки взаємодії з небезпечними мікроорганізмами, що живуть у кишечнику. Але ці уроки дуже корисні в наступних зустрічах з збудниками хвороб.
Становлення мікрофлори кишечника відбувається до три- п "ятирічного віку. У цьому віці раціон малюка повністю відповідає здоровому харчуванню дорослої людини. Саме до цього віку (іноді трохи пізніше) формується і захисна функція організму. Під дією постійної взаємодії мікробів кишечника з захисними силами у малюка виробляється хороший імунітет, який допоможе вистояти перед натиском хвороботворних мікробів. Але і далі, до самої старості мікроби, що населяють кишечник тримає «в тонусі» імунітет людини. Кілька років тому дослідники звернули увагу на те, що, незважаючи на можливість спровокувати потужну імунну відповідь, бактерії травного тракту майже не провокують особливих реакцій захисних механізмів кишечника. Чому так відбувається, вчені зрозуміли після детального обстеження тканин слизової кишечника, а також мікробного складу органів травлення. Вчених вразив той факт, що клітини слизової оболонки кишечника і мікроби, що населяють його, постійно передають частинки генетичного коду один одному. Таким чином, вони набувають схожих властивостей. Саме це і є відповідь на питання про лояльність імунітету до бактерій, що населяють кишечник. Вони просто стають для організму «своїми». Цей факт дає пояснення і дивній «поведінці» деяких хвороботворних вірусів, які, проникнувши в органи травлення, нападають не на клітини слизової оболонки, а на бактерії, що населяють кишечник, які допомагають евакуювати їх з тіла.
Мікроорганізми, що населяють кишечник можна назвати головною ланкою захисту органів травлення від попадання і розмноження в ньому патогенних мікробів. Захисна дія здійснюється на основі такої схеми: в першу чергу корисні мікроби поїдають речовини, які могли б піти в їжу патогенним мікробам, позбавляючи останніх їжі. У другу чергу корисні мікроби тримають у стані готовності місцевий імунітет і зміцнюють слизову кишечника проти проникнення в неї шкідливих мікробів. У третю чергу мікроби, що населяють кишечник активізують захисні механізми в цілому.
Дисбактеріоз та алергічні прояви
Сучасні лікарі впевнені в тому, що поява алергічних проявів (у малюків особливо) тісно пов'язана з порушенням біологічної рівноваги в кишечнику. Екзема, атопічний дерматит, бронхіальна астма, крапивниця та аліментарна алергія завжди поєднуються з наявністю дисбактеріозу кишківника. Поява алергічних реакцій у малюків пояснюється занадто раннім «збудженням» захисних сил організму проти певних провокуючих факторів. Захисні сили організму малюка проходять становлення аж до семи- десятирічного віку. Несформованість захисту виражається в занадто сильній відповіді на вплив деяких провокуючих факторів. Тобто, під час контакту з будь-якими алергенами імунітет малюка провокує надто активну реакцію, яка руйнує деякі тканини і системи власного тіла. Головним місцем, куди потрапляють провокуючі фактори, є слизова оболонка органів травлення. У зв'язку з цим зміни засвоєння їжі та місцевого імунітету слизовою тягнуть за собою потрапляння цих факторів у кров малюка, а також розвиток довготривалої і стійкої реакції організму, що часто перетікає в алергію. Саме тому в ряд терапевтичних заходів щодо усунення алергії неодмінно входять препарати для нормалізації мікробіологічної рівноваги кишечника.
З метою терапії дисбактеріозу необхідно здійснити раціоналізацію меню і вживати препарати з групи пробіотиків або пребіотиків (бактисубтил, лінекс, хілак-форте). Терапія дисбактеріозу у малюків повинна здійснюватися тільки після попередньої консультації фахівця.