Еритроміцин зазвичай впливає на поразки шлунково-кишкового тракту: як правило, нудоту і блювоту, а при чималеньких дозах і болі в шлунку. Найбільш підходять нові макроліди (рокситроміцин, азитроміцин, а особливо кларитроміцин, який є найбільш активним). Вони якісніше всмоктуються, і позитивно впливає на гемофільну паличку, володіє тривалим терміном напіввиведення. У наш час нові макроліди стають заміною еритроміцину, якщо людина його не сприймає. Дані препарати зазвичай застосовуються при пеніцилін-резистентних стафілококових захворюваннях, мікоплазмової алергії до пеніциліну, легіонельозної та риккетсіозної інфекції. При позашлюбних пневмоніях макроліди здатні стати антибіотиками першої допомоги. Лінкоміцин (не відноситься до макролідів) володіє бактеріостатичними можливостями, які схожі з роботою еритроміцину. Тетрацикліни зараз застосовується, головним чином, у терапії хворих на атипові пневмонії через утворення до них мікробної резистентності. Тетрацикліни впливають на бактеріальні рибосоми, зупиняючи синтез бактеріального білка. Доксициклін правильно потрапляє в легкі (альвеолярні макрофаги), лейкоцити і, тому підходить у боротьбі проти внутрішньоклітинних патогенів (наприклад, легіонелла). Великою складністю стає присутність токсичності у тетрациклінів. Таким чином, тетрацикліни часто провокують появу у хворих шлунково-кишкових хвороб, впливає на появу кандидоза і пошкодження печінки і нирок, головним чином, у літніх людей. Неправильно починати терапію хворих на амбулаторну пневмонію з тетрациклінів.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND