При кандидозі порожнини рота, стравоходу, горлянки і мигдалин використовую почесні таблетки леворину (коли їх немає, можна смоктати і звичайні таблетки), які розташовують за щокою або під язик. При ураженнях кишок і внутрішніх органів радять пити звичайні таблетки з кислотостійким покриттям, які проходять через шлунок, не залишаючись в його кислому вмістом. Як профілактику його можна використовувати в тих же ситуаціях, що і ністатин. Для дітей випускають порошок даного препарату для отримання солодкої суспензії. При кандидозі вологі використовують вологі тампони, просякнуті водною зважшю леворіна 1: (1000-3000), або ж вводять все це у вологу (один раз на день по 500 000 ЄД). Тривалість терапії дорівнює 15-20 днів. Для виконання зважі слід кількість антибіотика безпосередньо перед використанням розчинити в маленькій кількості (2-4 мл) спирту, після чого повільно додають потрібну кількість дистильованої води і добре збалтують. Цю зважку слід зберігати не більше двох діб, при температурі не більше + 4 С. При кандидозі жовчних шляхів (при здоровій печінці) леворин краще ністатину (якісніше проникає в жовч). Його дозволено використовувати для терапії при трихомоніазі (місцево). Дозування: ліки дуже малотоксичні і дорослим його прописують всередину по 500 000 ЄД протягом 10-12 днів, 2-3 рази на день. Дітям до двох років прописують з розрахунку 25 000 ЕД/кг на день, від двох до 6 - по 20 000 ЕД/кг на день, старше шести - в разовій дозі 200 000-250 000 ЕД 3-4 рази протягом дня. Місцево прописують у вигляді 5% мазі і водних зважів (до 1:500). Протипоказання: всередину - гострі хвороби шлунка і кишок, хвороби печінки, виразкове захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, підвищена індивідуальна чутливість до леворіна. Використання водних суспензій для введення у вологолище заборонено при маточних кровотечах.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND