Гострий гнійний лімфаденіт - це гнійний запальний процес у лімфатичних вузлах. Запалення цього виду більш характерне для вузлів, розташованих на голові, ніж запалення в хронічній формі. Перші ознаки гострого гнійного запалення іноді складно помітити, адже перед появою абсцесу нерідко спостерігається серозна форма запалення лімфатичних вузлів, а нагноєння і руйнування гноєм тканин залози проходить без будь-яких специфічних ознак. Може збільшитися температура тіла, може дещо змінитися аналіз крові (зростає СОЕ, лейкоцити і нейтрофіли) це все цілком нормальна реакція організму при запаленні м'яких тканин. Про те, що тканини вузлів руйнуються гнієм, можна запідозрити за посилення болю, зростання припухлості навколо вузлів. Зазвичай ці ознаки посилюються поступово, протягом семи - чотирнадцяти днів. Разом з цим посилюється інфільтрація тканин, що знаходяться в безпосередній близькості до ураженого вузла внаслідок чого створюється відчуття, що вузол «приріс» до тканин, ймовірно об'єднання двох - трьох вузлів, далі вузли стають м'якшими і можна виявити флюктуацію. Найчастіше гостра форма лімфаденіту не супроводжується погіршенням самопочуття (зміною температури тіла, млявістю). Потроху замість вузла формується гнійна рана. На цій стадії розвитку захворювання самопочуття варіюється при різному ступені гостроти запалення, а також при різній площі запалених тканин. У більшості випадків температура тіла утримується на позначках тридцять сім і шість - тридцять сім і вісім градусів за Цельсієм. В одиничних випадках температура збільшується ще сильніше, причому найчастіше підйом температури приурочений до темного часу доби. Картина аналізу крові нагадує результати аналізу при одонтогенних абсцесах. Якщо гній руйнує капсулу лімфовузла, то він розливається навколо і вражає прилеглі тканини. Такий процес називається аденофлегмоною, при ньому навколишні тканини набрякають, однак процес розвивається не так швидко, як при флегмонах і абсцесах, що розвиваються на тлі інфекції порожнини рота. Аденофлегмони з'являються зазвичай в області підборіддя або під нижньою щелепою і іноді на боках шиї. Температура тіла зазвичай утримується на позначках тридцять вісім - тридцять вісім і п'ять десятих градусів за Цельсієм. Хоча, існує ймовірність і появи симптомів інтоксикації, лихоманки. При виконанні аналізу крові виявляється підвищений рівень СОЕ до тридцяти п'яти - сорока міліметрів на годину, а також дещо збільшено кількість нейтрофілів і лейкоцитів. Ці ознаки можуть вказувати на наявність в організмі нагноєння, що повільно розвивається. Лише в одиниць при аденофлегмоні ознаки захворювання дуже явні, температура тіла до сорока градусів, лихоманка, ознаки інтоксикації, прилеглі тканини сильно припухлі.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND