Лабораторні методи діагностики креатиніну

Креатинін є свого роду підсумковим продуктом обміну азоту в організмі людини. Формується дана речовина з креатину, який прийнято вважати важливим компонентом того ж азотистого обміну. Щоб виявити наявність цілого ряду захворювань, фахівці досить часто в найперше визначають рівень не тільки креатину, але ще й креатиніна як в крові, так і в сечі хворого. Процес синтезу креатину відбувається в дві стадії. Надмірна кількість даних компонентів в організмі людини може позначатися як при гіпертиреозі, так і при ревматоїдному артриті, акромегалії, прогресуючій м'язовій дистрофії, ураженнях печінки, гіповітамінозі Е і С, а також міозитах. Цукровий діабет, міастенії, хвороба Іценко-Кушинга, важка серцево-судинна недостатність - все це також стани, при яких відзначається підвищена кількість даних компонентів. Одним з лабораторних методів діагностики даної речовини прийнято вважати вимірювання швидкість ниркового кліренсу креатиніна з нирок. За допомогою даного методу діагностики вдається встановити справжній стан працездатності нирок. Існують і такі методи, які засновані безпосередньо на кольоровій реакції Яффе. Ця реакція передбачає відновлення пікринової кислоти в сильно лужному середовищі. У цьому випадку формується пікрамова кислота, наділена червоно-помаранчевим забарвленням. Сила фарбування виявляється за допомогою колориметричних методів. Застосовувані колориметричні методи виявлення кількості креатиніну відрізняються один від одного безпосередньо за способом осадження білків з сироватки крові або з її плазми. Не так часто сучасні фахівці звертаються за допомогою і до методу Поппера, під час якого використовується все та ж кольорова реакція Яффе. Існують й інші методи виявлення точного рівня цієї речовини, однак вони використовуються набагато рідше.


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND