Багато років магнезія була панацеєю для лікування правця. Вона використовувалася і в тих випадках, коли потрібно було зробити наркоз. Справа в тому, що ці ліки активізують вплив наркотичних речовин на організм хворого. Саме тому так популярний був свого часу ефірно-магнезіальний наркоз. На початку двадцятого століття під час першої світової війни в деяких європейських арміях ця речовина була просто незамінними ліками. Тоді препарат використовували тільки у вигляді уколів. Вводили розчини різної концентрації, від п'ятивідсоткового до двадцятивідсоткового. При цьому ін'єкції препарату проводили і під шкіру, і в м'яз, і у вену, а також інтралюмбально. Найефективнішим засобом є ін'єкція під шкіру. При цьому вводиться від однієї до півтора доз препарату на один кілограм маси тіла хворого. Таке введення дуже рідко використовувалося і раніше, воно ж практично не застосовується і сьогодні. Крім цього, введення препарату під шкіру доставляє хворому багато страждань, може спровокувати численні ускладнення. Використання цієї речовини у вигляді ін'єкцій у м'язи діє краще. При цьому використовують той же двадцятивідсотковий розчин, дозування становить 0,5 магнезії на один кілограм маси хворого. Найдієвіший спосіб вливання препарату - це внутрішньовенний. Але при цьому використанні можливі смертельні ускладнення. Тому такий спосіб практично не використовується. При цьому використовувався п'ятивідсотковий концентрат сірчанокислої магнезії. Досить ефективно введення препарату інтралюмбально (тобто в спинномозковий канал), але і в цьому випадку можливі важкі наслідки для хворого.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND