Жири, а також інші ліпіди (церебризиди, фосфатиди, стерини та інші) включені до групи речовин, що мають загальні фізичні та хімічні властивості: вони не вступають у взаємодію з водою, зате вступають у взаємодію з органічними речовинами: бензолом, ефіром або спиртом. Дані речовини необхідні як для метаболізму енергії, так і для пластичного обміну в організмі. Пластична дія їх полягає в присутності в клітинних оболонках, причому саме ця присутність надає більшість властивостей мембранам клітин. Дуже важливе значення жири мають як джерело енергії. З одиниці жирів можна отримати в 2 рази більше тепла, ніж з такої ж кількості протеїнів або вуглеводів. В організмі теплокровних жири представлені в основному у вигляді тригліцеридів стеаринової, олеїнової, а також пальмітинової кислот і деяких інших. Переважна кількість ліпідів організму зосереджена в жировій тканині і незначна кількість їх присутні всередині клітин. Жир, присутній у жирових тканинах, дуже легко виявити при мікроскопії. У клітинах присутні дрібні крапельки жиру - це депо, яке спустошується при нестачі енергії. Найзначніші запаси жиру знаходяться в підшкірній клітковині, навколо деяких внутрішніх органів і навіть в самих органах (між мускульними волокнами і в печінці). Всього в людському тілі від десяти до двадцяти відсотків жиру (від загальної маси тіла), якщо ж людина страждає важким ступенем ожиріння, відсоток цей може зростати до п'ятдесяти. Відсоток жиру в організмі варіює залежно від статі, вікової групи, а також спадкових особливостей, типу харчування. При цьому протоплазматичний жир завжди присутній в одній і тій же кількості. Потрапляючи в кишечник, жир всмоктується в лімфатичну рідину і трохи в кров. Звідти він відкладається в жирові депо (доведено на дослідах з використанням мічених жирів і лабораторних гризунів). Жирові тканини при нестачі енергії переробляються і надходять у кров, після чого в тканині, де вони взаємодіють з киснем і виділяють енергію. Якщо людина або тварина дуже тривалий час вживає один вид жиру, то склад її жирових тканин трохи змінюється. Це особливо помітно при дослідженні підшкірного жиру в окремих племен, які вживають досить вузький асортимент продуктів харчування. Якщо в організм потрапляє дуже багато вуглеводистої їжі, вироблення жиру і його відкладення може здійснюватися і з вуглеводистої їжі. Існують і такі жирні кислоти (лінольова, арахідонова, ліноленова) які є незамінними, тобто вони не виробляються самим людським організмом. Але вони потрібні організму. Також разом з ліпідами в організм потрапляють і деякі вітаміни. Тому, якщо протягом довгого часу відмовлятися від будь-яких видів жирів, можуть порушитися найважливіші фізіологічні процеси. Механізм виробництва, депонування і використання жиру знаходиться у веденні ендокринної і нервової систем. Метаболізм жирів безпосередньо залежить від метаболізму вуглеводів. Наприклад, збільшення кількості цукру в крові знижує розкладання тригліцеридів і посилює їх вироблення. При зменшенні ж кількості глюкози вироблення тригліцеридів зменшується, а використання їх організмом прискорюється. Якщо вуглеводів у меню занадто багато, жири відкладаються «про запас», якщо ж вуглеводів у харчуванні стає менше норми, жири витрачаються як джерело енергії. В організмі деякі гормони тісно взаємопов'язані з обміном ліпідів. Дуже активно спалюються жири під дією гормонів надниркових: норадреналіну та адреналіну. Таким же чином впливає і тироксин - гормон щитовидної залози. У зв'язку з цим посилена робота щитовидки завжди викликає схуднення. А уповільнюють використання жирових запасів глюкокортикоїди, що виробляються в корі надниркових. Існують відомості про те, що діяльність нервової системи також впливає на метаболізм жирів. Так, при збоях у роботі деяких клітин гіпоталамуса посилюється відкладення жиру, збільшується тяга до їжі.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND