Ті таблетки, які були створені для прийому всередину, п'ють по одній штуці три або чотири рази на добу. Таблетку для прийому всередину необхідно запити великою кількістю рідини. Почесну таблетку не слід ковтати, так її необхідно тримати в роті за щокою до моменту розчинення, як правило, це займає від 10 - 15 хвилин. Курс терапії триває 10 - 12 днів. У вигляді суспензії леворин прописується зазвичай маленьким дітям. Суспензію роблять з порошку для суспензії. Щоб її отримати у флакон з порошком наливають прокип'ячену і охолоджену воду, так, щоб вона доходила до мітки на флаконі. Отриману суміш необхідно перемішати. Перед кожним використанням суспензію треба збовтати. В одній чайній ложці суспензії знаходиться 100000 ЕД препарату, а в трьох краплях суспензії - 2000 ЄД. Суспензію прописують в таких же дозах і за таким же принципом, що і таблетки для використання всередину. При кандидамикозе шкіри використовують леворинову мазь. Її мажуть на травмовані дільниці шкіри в потрібній кількості двічі на добу протягом 2 - 3 тижнів. Паралельно приймають таблетки всередину. При кандидамікозі слизових оболонок леворин використовують зовнішньо у вигляді тампонів, полоскань та інших медикаментозних форм, які роблять в аптеці за лікарським рецептом. Побічні дії та ускладнення. При використанні даного препарату може падати апетит, з'являтися блювота, нудота, пронос. Іноді виникає місцевий дратівливий вплив, можуть з'являтися шкірний свербіж та інші ураження шкіри. Про виникнення цих проблем необхідно говорити лікарю. Протипоказання. Використання леворину заборонено при індивідуальній непереносимості, виразковому захворюванні шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих хворобах шлунка і кишківника негрибкового походження, при захворюваннях печінки. Заборонено дозволяти місцеве використання препарату при маточних кровотечах. Заборонено ліки хворим на бронхіальну астму, а також жінкам у період вагітності. Слід уникати потрапляння препарату в дихальні шляхи.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND