Якщо розкласти по частинах цю складну назву, то вийде «подрібнення каменю поза тілом». Перший сеанс ударно хвильової літотрипсії було проведено в середині вісімдесятих років у Німеччині. Причому до сьогоднішнього дня подібна методика лікування застосовується дуже широко саме в цій країні. Є ж держави, де взагалі не дозволяється використовувати спосіб подібного дроблення каменів, наприклад, у Сполучених Штатах Америки. Після роздроблення камені повинні виводитися назовні разом з сечею. Так відбувається в тому випадку, коли вони дуже малі. Широко використовується ударно хвильова літотрипсія для дроблення каменів у жовчному міхурі. При цьому, якщо осколки каменів недостатньо малі для природного виведення, після процедури пацієнту призначать лікарські препарати, що містять жовчні кислоти. Подібний метод лікування використовується, якщо:
- у хворого присутні камені в жовчному міхурі, але немає ніяких запальних процесів в цьому органі,
- у хворого нормально працюють бульбашкові протоки, вони не забиті. В іншому випадку залишки роздробленого каменю просто не зможуть покинути міхур, і методика не дасть ніяких результатів,
- у хворого добре діє скоротна здатність жовчного міхура. При порушенні цієї здатності залишки каменів, знову-таки, не зможуть бути евакуйовані з бульбашки, що робить марним лікування,
- якщо сума діаметрів конкрементів не більше двох сантиметрів.
Всього п'ятнадцяти відсоткам хворих на жовчокам'яну хворобу можуть призначити цей ефективний і безболісний метод лікування.