Використовують леворин в основному, як засіб для терапії при тих же формах кандидоза, що і ністатин, а також при кандидоносійстві. При прийомі всередину його слід смоктати, для чого розробили спеціальні таблетки, які поміщаються за щоку. Менш дієвий при ушкодженнях внутрішніх органів. Місцево застосовують при ураженнях шкіри і доступних зовнішній терапії слизових оболонок (порожнини рота, стравоходу, горлянки, прямої кишки, вологолища). Дозволено використовувати одночасно з ністатином і декамином. Маленьким дітям не слід його використовувати через ймовірність потрапляння в дихальні шляхи, де він може спровокувати місцеву дратівливу дію. Невдачі при терапії леворином зазвичай пов'язані через дуже слабку його розчинність у воді, тому ліки не завжди проникають в осередки кандидоза (як і ністатин). Використовують для терапії при аденомі передміхурової залози. Терапія цим препаратом при кандидозі та інших споріднених мікозах побічні явища провокують рідко. Найчастіше вони мають алергічний характер: висип, еозинофілія, набряки тощо. При потраплянні ліків у дихальні шляхи (особливо у дитини) ймовірні явища місцевого (іноді дуже різкого) роздратування. Так, відома ситуація, коли через невірне використання аерозолю леворіна (підстави), взятого замість леворина натрієвої солі, в ослабленої людини кандидозом виникало кровохарканя, а після повторної інгаляції він загинув. Цей препарат продають у вигляді таблеток і почесних таблеток по 500 000 ЕД по 25 штук у флаконах, порошку для виготовлення водної суспензії (по 2 000 000 ЕД), порошку для зовнішнього використання і мазі в тубах по 30 грам (в 1 г міститься 500 000 ЕД). Мазь можна робити також з порошку для зовнішнього використання і з таблеток.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND