Британські археологи і біологи припустили, що в середньовічній Англії білки були переносниками збудника прокази, Проаналізувавши останки дівчини, яка жила в IX-XI століттях на південному сході острова і хворіла проказою, вчені знайшли той самий штам мікобактерії, що й у сучасних білок на півдні Англії. Дослідження опубліковано в, також про нього розповідає The Guardian.
Проказа або лепра - хронічний гранулематоз, який викликається мікобактеріями і переважно вражає шкіру, периферичну нервову систему, дихальні шляхи, очі. Захворювання передається через виділення з носа і рота хворих, і під час частих контактів з ними. Проказа відома з давнини; схожу на неї хворобу описував Гіппократ у V столітті до нашої ери. Жителі середньовічної Європи неодноразово переживали епідемії лепри, але до XVII століття хвороба стала зустрічатися рідко. Зараз випадки зараження в Європі реєструються тільки у людей, які довго жили в тропічних країнах, де ця хвороба досі зустрічається відносно часто.
До недавнього часу вважалося, що проказою хворіють тільки люди. Але минулого року біологи помітили, що у Великобританії проказою хворіють звичайні білки () і більшість з них мешкали на півдні Англії. Вчені досліджували геном збудника хвороби і виявили, що він найбільше схожий на штам, виділений з останків середньовічних англійців, які страждали проказою.
Автори нового дослідження провели аналіз геному молодої жінки з південного сходу Англії, яка страждала проказою. Радіовуглецевий аналіз показав, що вона жила приблизно в 885-1015 роки. Вчені проаналізували геном виділений з кісток жінки порівняли його з ДНК мікобактерії з останків чоловіків, які жили на південному сході острова набагато раніше (в V-VI століттях) і пізніше (в XIII столітті), ніж дівчина, яка страждала проказою.
Виявилося, що захворювання у всіх трьох було викликано одним і тим же підтипом, який був недавно знайдений у білок на півдні Англії. На сході острова, починаючи з XI століття, було побудовано найбільше лепрозоріїв, тому автори статті припустили, що тут проказа існувала протягом декількох століть і збудник хвороби проник сюди раніше, ніж в інші частини країни.
За словами провідного автора дослідження, Сари Інскіп (Sarah Inskip), в середньовічній Англії білок досить часто тримали в якості домашніх тварин. "Можливо, що цей підтип прокази поширювався на південному сході Англії через контакти з високо цінованим біличим хутром і м'ясом, які привозили купці зі Скандинавії. Торгівля остров'ян з Данією і Швецією в середні століття йшла повним ходом, а основні порти, через які ввозилося хутро зі Скандинавії - Кінгс Лінн і Ярмут - перебували на південному сході Англії ".
Раніше вчені виявили, що проказою хворіють не тільки люди і білки, а й дев'ятипоясні броненосці, що мешкають на півдні Північної і більшої частини Південної Америки.