Філістимляни, мабуть, були нащадками переселенців європейського походження, які з'явилися в Леванті 3,3-3,1 тисячі років тому, повідомляється в. Але, як виявили палеогенетики, через два століття європейський «спадок» змінюється змішаним левантійсько-іранським.
Филистимляни жили на території сучасного Ізраїлю з XII століття до нашої ери. Вони неодноразово згадуються в Старому Завіті, а також в ассирійських і єгипетських джерелах. У філістимлян не було централізованої держави, вони заснували коаліцію з п'яти міст-держав: Ашкелон, Ашдод, Геф, Екрон і Газа. Походження цього народу досі невідоме. Деякі дослідники вважають, що вони були вихідцями з Греції або Анатолійського узбережжя, інші припускають, що вони мігрували з Кіпру або Кілікії, або з інших регіонів Східного Середземномор'я.
До недавнього часу генетичний матеріал філістимлян не був доступний, тому прояснити їх походження було неможливо. Однак у 2016 році археологи знайшли в Ашкелоні кладовище філістимлян, а на ньому останки 160 осіб. Німецьким і американським палеогенетикам на чолі з Йоганнесом Краузе (Johannes Krause) з Інституту світової історії Товариства Макса Планка вдалося виділити ДНК і секвенувати мітохондріальні та ядерні геноми 10 осіб, які жили 2,8-3,7 тисячі років тому, під час бронзового і залізного століть. В якості референтних вчені взяли опубліковані геноми 638 стародавніх європейців, жителів Північної Африки, території сучасних Ірану і Вірменії, а також геноми 4943 сучасних жителів планети з 298 популяцій.
Виявилося, що в бронзовому столітті жителі Ашкелона генетично були схожі на інших левантійців і на жителів території сучасного західного Ірану. Але наприкінці бронзового або початку залізного століття (3,3-3,1 тисячі років тому) в Ашкелоні з'явилася хвиля мігрантів, можливо, вихідців з Європи. Ці люди генетично були схожі на європейських мезолітичних мисливців-збирачів. За часом ця хвиля збіглася з появою в Леванті філістимлян і підтверджується археологічними доказами та історичними джерелами. Але максимум через два століття європейський «спадок» зник з геному жителів Ашкелона і його змінив левантійсько-іранський.
«Наші дані починають заповнювати прогалини на генетичній карті Південного Леванту», - говорить Йоганнес Краузе. «Водночас, за допомогою порівняльного аналізу ашкелонського генетичного часового розрізу ми виявили, що генетика людей раннього залізного століття відображає унікальні культурні особливості».
Кілька років тому палеогенетики з'ясували походження іншого стародавнього середземноморського народу, хананеян. У них виявилося місцеве та іранське походження, а нащадками хананеян виявилися сучасні ліванці.