Інженери запропонували модель мікролавини, яка могла завдати травми членам загиблої в 1959 році групи Дятлова. На думку дослідників, лавину викликала сукупність розташування намету на поступі, маскування снігопадом істинного ухилу гори, розріз снігового масиву для встановлення намету і вітряні наноси снігу на схил вище табору. Лавина травмувала людей, але не вбила їх, що дозволило їм вийти з намету, йдеться в статті, опублікованій в журналі.
У ніч на друге лютого 1959 року група радянських туристів під керівництвом Ігоря Дятлова загинула в повному складі на півночі Уральських гір за нез'ясованих обставин. Встановлено, що незадовго до смерті туристи розбили табір на схилі гори Холатчахль, але ближче до півночі раптово розрізали намет, покинули його в повному складі і пішли вниз по схилу, не встигнувши надіти верхній одяг. Тіла учасників були виявлені рятувальниками протягом наступних трьох місяців, і офіційне слідство дійшло висновку, що група загинула від природних причин.
Однак офіційні висновки задовольнили не всіх через низку дивацтв. По-перше, хоча основною причиною смерті учасників стало переохолодження, у деяких тіл були переломи, пошкодження грудної клітини і голови. До того ж, традиційно лавинонебезпечними вважаються схили крутіші 30 градусів, в той час як ухил на місці загибелі ледь перевищує 20, на додачу лавина не залишила слідів, і навіть якщо прийняти як факт її сходження, початися вона повинна була відразу після викопування укриття для установки намету, а не кілька годин по тому. Ці дивацтва спонукали людей висувати альтернативні версії подій, починаючи з нападу місцевих жителів і закінчуючи легендами про Єті.
Йохан Гауме (Johan Gaume) з Федеральної політехнічної школи Лозанни і Олександр Пузрін (Alexander Puzrin) з Вищої технічної школи Цюріха зробили розрахунки і прийшли до висновку, що загибель групи Дятлова через лавину все-таки можлива. Дослідники відзначають, що незважаючи на те, що сходження з природної причини в цій місцевості досить малоймовірне, його могла спровокувати сукупність декількох факторів.
В першу чергу, намет встановили в розчищене місце на сходинковому схилі в одному з поступів, а через сто метрів вище по схилу поступи закінчувалися і починався пологий підйом. Це призвело до того, що безпосередньо над наметом ухил скель наближався до 30 градусів, а шар глибинної зморозі - сипучих крижаних кристалів, що ділять товщу снігу на дві частини - повторював цей ухил. За наявними у вчених даними, слабкі снігові шари з глибинним змороженням у складі можуть бути нестабільними при ухилах від 15 градусів і нижче. У той же час, снігопад зовні згладить ці нерівності, в результаті чого зовні гора почала виглядати пологою і безпечною, крім того, більш тонкий шар снігу вище по схилу призвів до того, що лавина вийшла невеликою і непомітною для рятувальників.
Далі, дійсно, розрізання снігової товщі для установки намету могло послабити схил і спровокувати лавину, але відразу після розрізу. Сходження лавини через дев'ять годин можливе тільки в разі збільшення маси снігу, але в ту ніч снігопаду не було, і тому дослідники припускають, що причиною відкладеної лавини стали вітряні снігові наноси над наметом, обумовлені катабатичними вітрами і посилені пологим схилом вище табору. Вчені провели математичне моделювання багатошарового снігового покриву в місці загибелі групи Дятлова, і встановили, що сніг повинен був спікатися в місці над розрізом, накопичуватися, ущільнюватися і все сильніше тиснути на неміцний шар в глибині, викликавши врешті-решт його відрив. За розрахунками, для того, щоб накопичити достатню для відриву масу за дев'ять годин, швидкість вітру повинна була бути в районі 2-12 метрів в секунду, що узгоджується з даними метеостанцій в тій місцевості.
Нарешті, вчені пояснили природу травм туристів на основі даних, зібраних в автоаваріях. За розрахунками, швидкість сходження снігового пласта дорівнювала двом метрам на секунду, що при тиску брили об'ємом 0,5 кубічних метра щільністю 400 кілограм на кубометр деформує грудну клітку людини приблизно на 30 відсотків, що веде до важких, але не обов'язково летальних травм, після яких люди можуть пересуватися самостійно. На закінчення дослідники відзначають, що їхня робота лише пропонує новий погляд на загибель групи Дятлова з урахуванням сучасних даних про лавини і накопичення снігу в горах. Це як і раніше не пояснює, навіщо туристи почали спускатися схилом без одягу.
Природа часто пропонує людям загадки, на які відразу важко дати вичерпну відповідь, і вони починають обростати чутками і домислами. Так, минулого року ми детально розбирали в блозі «Вони йдуть проти вітру» примітний випадок зустрічі з «невпізнаними повітряними феноменами».