Хижаки частіше атакують самців водяних анолісів з яскравими горловими прапорцями, ніж їх більш скромних сородичів. До такого висновку прийшли герпетологи, проаналізувавши результати експерименту з пластиліновими моделями цих ящірок, встановленими в джунглях Коста-Ріки. На фігурках, що зображали яскравих самців, вони виявили в два з гаком рази більше слідів нападів хижаків. Як зазначається в статті для журналу, це підтверджує ідею, що самцям часто доводиться йти на компроміс між необхідністю залучити самку і зберегти життя.
Самці багатьох видів тварин, від павуків до ссавців, у процесі еволюції придбали яскраве забарвлення, яке допомагає завоювати симпатії самок. Чим інтенсивніше пофарбований самець такого виду, тим більше у нього шансів знайти партнерку і залишити потомство. Однак яскраве забарвлення привертає увагу не тільки самок, а й хижаків. Таким чином, зовнішній вигляд самців часто являє собою компроміс між вимогами статевого і природного відбору.
Хоча ідея про те, що яскраві самці зазнають атак хижаків частіше своїх скромних сородичів, здається логічною, у неї не так багато експериментальних підтверджень. Деякі дослідники припускають, що зв'язок між забарвленням і ризиком бути з'їденим може бути більш складним: наприклад, якщо інтенсивне забарвлення служить «чесним» індикатором фізичного стану, то яскравофарбований самець з високою ймовірністю втече від хижака або дасть йому відсіч. У такому випадку і самі хижаки будуть з меншою ймовірністю нападати на добре помітних самців, адже їх шанси на успіх будуть нижче.
Команда герпетологів на чолі з Ліндсі Сверк (Lindsey Swierk) вирішила розібратися в цьому питанні на прикладі анолісів () - невеликих ящірок, поширених у Північній і Південній Америках. У самців багатьох їх видів на горлі є яскравофарбований шкірястий «прапорець», який служить для подачі сигналів сородичам. Залучаючи самку або відганяючи суперника, аноліси розправляють цей прапорець і часто кивають головою. Вважається, що чим яскравіша ця прикраса, тим привабливішим є самець для потенційних партнерш. Точний зв'язок між забарвленням прапорця і фізичним станом його носія, однак, не встановлено.
Як об'єкт дослідження Сверк і її колеги вибрали водяних анолісів (), які населяють Центральну Америку. Самці цього виду мають добре розвинені прапорці, колір яких варіюється від яскраво-червоного до бурувато-помаранчевого. При цьому аноліси часто стають жертвами хижаків, особливо птахів, які відмінно розрізняють кольори.
Щоб перевірити, як забарвлення прапорця впливає на виживаність самців анолісів, автори вирушили до Коста-Ріки і протягом двох сезонів (у липні 2015 і 2016 років) розміщували в джунглях моделі цих ящірок, зроблені з нетоксичного пластиліну. У половині з них збільшена передня частина була пофарбована в яскраво-червоний колір, а у половини - в буруватий. Загалом за два роки дослідники встановили в прибережних заростях, де живуть водяні аноліси, двісті таких моделей. Раз на кілька днів фальшивих ящірок перевіряли на предмет ушкоджень, завданих хижаками, і при необхідності лагодили і повертали на місце.
Загалом дослідники провели 800 оглядів пластилінових анолісів і зафіксували однозначні сліди 49 нападів на них. У 33 випадках атаки зазнали моделі з яскраво-червоними прапорцями. При цьому чотири фальшивих аноліси, три яскравих і один буруватий, були покусані справжніми анолісами; ці випадки з аналізу виключили. Зниклі фігурки також не враховувалися при обробці даних, оскільки було неясно, чи забрали їх хижаки або ж вони просто впали і були віднесені річковим потоком.
Дослідження підтвердило, що самці водяних анолісів з яскравофарбованими прапорцями піддаються атакам хижаків більш ніж в два рази частіше скромних сородичів. На думку авторів, яскраві аноліси-самці можуть компенсувати свою помітність за рахунок поведінки - наприклад, скорочуючи час шлюбних демонстрацій.
Результати експерименту надали додатковий аргумент на користь ідеї про компроміс між статевим і природним відбором. Крім того, вони свідчать, що забарвлення прапорця - «чесний» сигнал, який дорого обходиться самцю. Фізично слабкий самець з червоним прапорцем навряд чи зможе прожити довго, тому вибираючи яскравого самця, самка може бути впевнена, що перед нею особина, яка досить сильна і здорова, щоб виживати незважаючи на високий ризик атак хижаків.
Ліндсі Сверк працює з водяними анолісами протягом декількох років і вже встигла дізнатися багато нового про ці ящірки. Наприклад, у 2018 році дослідниця виявила, що вони можуть перебувати під водою до 16 хвилин, дишучи запасеним повітрям.