Останки денисівської людини вперше виявили не в Денісовій печері і навіть не в Алтайському краї, де знаходиться печера. Щелепу з двома зубами, володар якої жив близько 160 тисяч років тому, виявили на Тибетському плато в центральній частині Китаю в 1980 році, а зараз показали, що вона належала денісівцю, повідомляється в. Вчені визначили видову приналежність, проаналізувавши морфологію останків і протеом з дентина.
Денисівські люди мешкали на території Азії і, імовірно, вимерли близько 50 тисяч років тому. Останки денісовських людей донедавна знаходили тільки в одному місці - в Денісовій печері в Алтайському краї. Причому останки були дуже нечисленні: окремі зуби і кістки, що належали різним індивідуумам. Власне до нового виду або підвиду денисівських людей віднесли в результаті аналізу геному, а не морфології останків. Про ареал проживання денисівців теж було відомо з молекулярних досліджень. Як виявилося, денісовські люди з різних популяцій схрещувалися з людьми сучасного типу з Азії, Австралії та Меланезії, а з представниками деяких популяцій навіть неодноразово. Жителі Тибету успадкували від денисівців стійкість до гіпоксії, а інуїти - здатність краще переносити холод.
Тепер же вчені підтвердили присутність денісівської людини на Тибетському плато. Половину нижньої щелепи з двома зубами знайшли 1980 року в печері Байшія в повіті Сяхе в провінції Ганьсу. Печера знаходиться на висоті 3,2 тисячі метрів. Китайські та німецькі вчені під керівництвом Дунцзюй Чжана (Dongju Zhang) з університету Ланьчжоу і Жана-Жака Юблан (Jean-Jacques Hublin) з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка датували зразки карбонатної породи, що утворилася на щелепи. Ураново-торієве датування показало дати 155, 163 і 164 тисячі років, з чого вчені зробили висновок, що денисівська людина жила приблизно 160 тисяч років тому.
Від редактора
У початковій версії нотатки була допущена помилка. На Тибетському плато знайшли нижню щелепу, а не верхню, як було написано. Редакція приносить вибачення читачам.
ДНК в останках не збереглася, але дослідники проаналізували протеом дентина (твердої тканини зубів) і побудували філогенетичне дерево на якому протеом людини з Сяхе і єдиний денисівський геном високого покриття знаходилися поруч. Близьке споріднення алтайської денисівки і тибетської людини підтвердилося і одноамінокислотними поліморфізмами.
Схожість між останками з Денісової печери і з Тибетського плато підтвердив морфологічний аналіз зубів. Більш того, останки інших стародавніх людей (щелепа гомініна Пенху 1, знайдена на Тайвані, і останки гомінід з Сюйцзяяо) теж можуть виявитися денісовськими людьми. Можливо, протеомний і геномний аналіз останків допоможе це довести.
Вчені підкреслюють, що останки з Тибетського плато стали не тільки першими останками денісівців не з Денісової печери, а й найдавнішим доказом присутності людини в Тибеті. До цього тут знаходили тільки кістки людей сучасного типу, які жили 30-40 тисяч років тому.
Нещодавно дослідники повідомили про знахідку останків п'ятого денисівця в Денисовій печері. Це були два невеликих фрагмента темної кістки.