Можливо, Олександр Великий помер від синдрому Гійєна-Барре, йдеться в прес-релізі Університету Отаго. Це аутоімунне захворювання, в результаті якого може розвинутися параліч дихальних м'язів, могло бути викликано бактеріями з роду - звичайним для того часу патогеном, який може викликати синдром Гійєна-Барре.
Олександр Великий помер у 323 році до н. е. у Вавилоні. Йому було 32 роки. Стародавні історики наводили щонайменше дві версії його останніх днів. Плутарх пише, що за 14 днів до смерті в Олександра почалася лихоманка, і врешті-решт його стан настільки погіршився, що він не міг говорити. Діодор Сицилійський і Аріан пишуть про отруєння: полководець випив чашу нерозбавленого вина і після цього у нього почалися сильні болі в животі. Після цього приблизно 11 днів він поступово слабшав і після агонії помер, а високої температури у нього не було. Вбивцею Олександра стародавні письменники називали одного з його полководців, Антипатра, який був намісником Македонії і якого цар незадовго до цього змістив з посади. Побоюючись, що його вб'ють за наказом Олександра, Антипатр діяв руками свого сина Іолая, царського віночерпія.
Сучасні дослідники неодноразово пропонували свої пояснення про смерть царя. Серед них були отруєння миш'яком або білою чемерицею - отруйною рослиною, що виробляє алкалоїди; черевний тиф; малярія; гострий панкреатит, який спровокувало невпевнене споживання алкоголю і важка їжа, і лихоманка Західного Нілу.
Новозеландський доктор Кетрін Халль (Katherine Hall) з Університету Отаго запропонувала свою версію причини смерті Александра Македонського. На її думку, це міг бути синдром Гійєна-Барре - запальне аутоімунне захворювання, яке вражає периферичну нервову систему. У результаті у хворого розвивається м'язова слабкість, може виникнути параліч дихальних шляхів, тахікардія, порушення артеріального тиску. Без відповідної терапії, якої не існувало за життя македонського царя, людина може померти від дихальної недостатності, пневмонії, сепсису, зупинки серця.
Халль вважає, що причиною виникнення цього захворювання могли бути бактерії з роду яких були звичайними патогенами в той час, і які є однією з причин виникнення синдрому Гійєна-Барре. Вона також зазначає, що інші версії, які намагаються пояснити смерть Олександра, не розглядають свідчення Плутарха, за яким на тілі царя не було слідів розкладання навіть через кілька днів після смерті. На її думку, насправді Олександр ці кілька днів був ще живий. Ймовірно, в результаті розвитку синдрому Гійєна-Барре у нього виник параліч і дихання стало практично непомітним. За словами Халль, стародавні лікарі констатували смерть не за відсутністю пульсу, а за відсутністю дихання, тому параліч дихальних м'язів міг ускладнити їм завдання.
"Стверджуючи, що Олександр Великий помер на шість днів пізніше, ніж вважалося раніше, я хотіла ініціювати нові дебати і дискусії і, можливо, переписати підручники історії. Його смерть може бути найвідомішим в історії коли-небудь зареєстрованим випадком помилкової констатації смерті ", - говорить Халль.
Раніше дослідники поставили діагноз султану Салах-ад-Діну через 800 років після його смерті. Він помер після двотижневої хвороби у віці 56 років. Причиною смерті, на думку медиків, став черевний тиф.