Фізики з Університету Центральної Флориди запропонували використовувати «астероїдну глину» (силікати) як матеріал для радіаційного захисту довгострокових пілотованих космічних місій. За словами вчених, глина гасить інтенсивність іонізуючого випромінювання приблизно на 10 відсотків краще, ніж алюмінієві листи, що використовуються зараз. До того ж, видобуток її на астероїдах дозволить сильно заощадити на доставці екрануючих матеріалів на орбіту. Як саме видобувати силікати на астероїдах автори не уточнюють, проте радять використовувати для цього хондрити класів CI і CM. Дослідження опубліковано в журналі, коротко про нього повідомляє New Scientist.
Однією з головних проблем для життя людини в космосі є високий радіаційний фон. Іонізуюче випромінювання - високоенергетичні протони та електрони, а також рентгенівські та гамма-промені, здатне проникати крізь матеріали і викликати порушення в життєдіяльності організмів, наприклад, створювати розриви в ДНК. За оцінками вчених, за час подорожі до Марса туди-назад астронавти ризикують отримати дозу близько 0,66 зіверт, що приблизно відповідає граничній дозі, допустимій за технікою безпеки NASA. Таке опромінення з ймовірністю три відсотки призведе до смерті від раку протягом життя. У середньому населення Землі отримує дозу близько 2,4 тисячних часток зіверта на рік на людину.
В якості захисту від випромінювання зараз використовуються спеціальні алюмінієві щити. Однак у майбутньому для тривалих і масштабних місій необхідно знайти такі матеріали, які можна легко видобувати в космосі. Автори нової роботи вибрали на роль джерела радіаційного захисту глину, яку можна добути на деяких типах вуглистих астероїдів-хондритів, багатих водою (CI і CM).
В експериментах вчені порівнювали розсіювання потоку протонів алюмінієм, різними мінералами і зразками хондритів. Виявилося, що зразки астероїдів мають такий же екрануючий ефект, як і алюміній. Автори зазначають, що якщо видалити з нього мінерали заліза та інших важких елементів, то екранування можна буде додатково посилити: силікати, що становлять більшу частку речовини астероїдів, розсіюють випромінювання навіть краще ніж алюміній.
Фізики не пропонують конкретного способу видобутку матеріалів - ще не існує таких механізмів, призначених для роботи в умовах відсутності гравітації. Серед можливих варіантів поділу мінералів, що входять до складу астероїдів - використання їх магнітних властивостей. Наприклад, магнітні включення заліза можна видаляти за допомогою досить потужного магніту.
Багато компаній і наукових груп розглядають астероїди як можливі джерела корисних ресурсів. Так, Deep Space Industries вже в 2017 планує запустити супутник, щоб протестувати технології розвідки корисних копалин, а уряд Люксембургу вже готує необхідне законодавство для видобутку мінералів на астероїдах. У число ресурсів, цікавих для видобутку, входить вода (в ядрах комет), гази і метали платинової групи.