У другій за величиною колонії імператорських пінгвінів протягом останніх трьох років практично не виживали пташенята, повідомляється в. Вчені вважають, що це пов'язано з раннім таненням і руйнуванням льоду, і пташенята, ще не здатні вижити у воді, гинуть. Раннє танення льоду, в свою чергу, почалося після найсильнішого за останні 60 років Ель-Ніньо. При цьому частина птахів мігрувала в сусідню колонію, чисельність якої зросла більш ніж на тисячу відсотків, - дослідники припускають, що птахів на міграцію штовхнули саме невдачі в розмноженні.
Імператорські пінгвіни - єдині з пінгвінових, які розмножуються антарктичною зимою. Самиця відкладає одне яйце в травні або на початку червня, передає його самцю для висиджування, а сама на два місяці вирушає в море годуватися. Весь цей час самець зігріває яйце в жировій складці на животі. Дорослі птахи під час насиджування збиваються в щільний натовп, щоб не розгубити тепло і захиститися від вітру, швидкість якого може досягати 200 кілометрів на годину. Приблизно через два місяці вилуплюється пташеня, а незабаром після цього повертається і мати з запасом риби в шлунку. Батьки поперемінно зігрівають і годують пташенята, а через 45-50 днів після вилуплення пташенята залишаються у своєрідному «дитячому садку», поки обидва батьки полюють. На початку листопада у пташенят дитячий пух починає змінюватися на підліткове оперення, цей процес триває близько двох місяців. Після цього (в грудні-січні) пташенята покидають колонію і починають годуватися самостійно.
Колонія імператорських пінгвінів у Халлі-Бей у Західній Антарктиді була другою за величиною на континенті. Вона знаходиться на північному кінці шельфового льодовика Бранта. Вчені з прилеглої полярної станції Халлі періодично спостерігали за птахами в 1956-2012 роках. За їхніми оцінками, чисельність колонії налічувала 14-23 тисячі пар (приблизно 6,5-8,5 відсотків світової популяції). Імовірно, пінгвіни годувалися на шельфовій відмелі неподалік від колонії і в полині, яка утворювалася щоліта на північ від льодовика Бранта. Хоча полина утворювалася завжди, шельфовий лід навколо неї не танув аж до грудня (початку антарктичного літа), а часто зберігався і влітку. Імовірно, це теж впливало на місце розташування колонії, оскільки дозволяло виростити пташенят.
Пітер Фретвелл (Peter T. Fretwell) і Філіп Тратан (Philip N. Trathan) з Британської антарктичної служби провели моніторинг колонії в Халлі-Бей. Вони вивчили знімки високої роздільної здатності (30-50 сантиметрів), зроблені супутниками WorldView2 і WorldView3 в 2009-2018 роках, які дозволяли оцінити чисельність птахів. А щоб отримати загальну картину стану прибережного шельфу, вчені проаналізували знімки, зроблені супутниками Sentinel 1, Sentinel 2 і Landsat 8.
Виявилося, що в 2016-2018 роках пташенята в колонії практично не виживали і її чисельність різко скоротилася. У 2016 і 2017 роках прибережний лід почав руйнуватися занадто рано, в жовтні-листопаді, коли підрослі пташенята залишалися в «дитячому садку» на березі, і в ці два роки ніхто з пташенят не вижив. Результати супутникових знімків підтвердили і наземні спостереження. У 2018 році на місці колонії вчені виявили кілька сотень дорослих пінгвінів, і ще кілька тисяч птахів - на льоду на «узбережжі», поруч з полинею. Імператорські пінгвіни не вирощують пташенят поруч з берегом, де лід в будь-яку хвилину може розколотися, а пташенята впасти у воду і загинути. Вчені не змогли визначити, чи то птахи вже не намагалися виводити пташенят, чи то всі їхні пташенята загинули.
Одночасно дослідники зафіксували різке збільшення чисельності сусідньої колонії пінгвінів, яка розташована за 55 кілометрів на південь від колонії в Халлі-Бей. Якщо в 2015 році в ній налічувалося близько 1280 пар, то в 2016 - вже 5315 пар, а в 2018 - близько 14600 пар, на тисячу відсотків більше, ніж у 2015 році.
Дослідники пов'язують катастрофічну трирічну невдачу з виведенням пташенят і міграцію в сусідню колонію з тим, що прибережний лід на шельфі Бранта в 2016-2017 роках став розколюватися дуже рано, коли пташенята ще були не здатні вижити у воді. А стан льоду різко погіршився слідом за найсильнішим за останні 60 років Ель-Ніньо в 2015 році. Ель-Ніньо або Південною осциляцією називають потепління температури поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану, яке впливає на клімат. В цей же час спостерігалися одні з найвищих значень Антарктичної осциляції:у вересні 2016 року середній атмосферний тиск за місяць був найнижчим за останні 30 років, а середня швидкість вітру - найвищою за ті ж 30 років. А сильні вітри в сезон розмноження також можуть критично вплинути на виживання пташенят.
Щоб зробити однозначні висновки про зв'язок Ель-Ніньо і аномально низького тиску з невдачами у виведенні пташенят в колонії в Халлі-Бей вченим не вистачає даних про динаміку чисельності пінгвінів під час попередніх сильних Ель-Ніньо і високих значень Антарктичної осциляції. Проте дослідники припускають, що зв'язок між зміною клімату і невдачею у виведенні пташенят є. "Неможливо сказати, чи пов'язані зміни в стані морського льоду в Халлі-Бей зі зміною клімату. Але раніше ми не спостерігали повної нездатності успішно вивести пташенят у цьому місці ", - говорить Філіп Тратан. "Навіть беручи до уваги рівень екологічної невизначеності, опубліковані моделі пророкують різке падіння чисельності імператорських пінгвінів. До кінця цього століття через зміну стану морського льоду в результаті зміни клімату вона впаде на 50-70 відсотків ".
Минулого року вчені виявили, що найбільша у світі колонія королівських пінгвінів, других за величиною представників сімейства пінгвінових після імператорських, зменшилася майже в 10 разів з невідомих причин. Її чисельність за останні 35 років зменшилася з 500 тисяч пар до 60 тисяч.