Самотня трапеза

Людині для життя потрібні білки, жири і вуглеводи: перші для побудови важливих структур організму (хоча без жирів і вуглеводів цей процес теж не обходиться), другі і треті для запасання і отримання енергії для цього будівництва. Якщо перестати їсти, то процеси будівництва зупиняться, та й енергії на них просто буде нізвідки взятися. Наше тіло теж складається з білків, жирів і вуглеводів. Ми вирішили провести уявний експеримент, щоб з'ясувати, як довго людина може протягнути, переробляючи «не дуже потрібні» частини свого тіла в енергію для підтримки критично важливих органів.

Дано

Припустимо, що наш герой - назвемо його Платон - найбільш звичайний молодий чоловік 25 років, який опинився замкнений у печері через обвал і намагається з неї вибратися, розбираючи уламки скель.

Середньостатистична людина для медика - це молодий чоловік вагою 70 кілограм і зростом приблизно від 167 до 194 сантиметрів (у такому великому діапазоні зросту індекс маси тіла буде залишатися в межах норми). У медиків є норми, за якими оцінюються фізіологічні потреби людей різних професій. Ці норми ділять усіх людей на п'ять груп за «рівнем тяжкості» праці, де перша група - працівники «переважно розумової праці», а п'ята - працівники «особливо важкої фізичної праці». Платона, якому належить розгрібати завал, можна віднести до четвертої групи фізичної активності, куди відносять будівельників і вантажників. Для простоти подальших розрахунків, однак, приймемо, що маса тіла нашого героя дорівнюватиме 65,99 кілограмів. Згідно з нормативами, молодій людині з масою 65 кілограмів і зростом від 167 до 194 сантиметрів, яка щодня займається важкою фізичною працею, для нормальної життєдіяльності потрібно 3850 кілокалорій.

Енергія, однак, повинна надходити в організм людини збалансовано з різних нутрієнтів: білків (меншою мірою), жирів і вуглеводів. Людина не може їсти тільки вуглеводи або тільки жири, щоб підтримувати енергетичний баланс: надлишок одного з видів нутрієнтів неодмінно призведе до порушень у всьому метаболічному процесі.

Класичним співвідношенням білків, жирів і вуглеводів в добовому раціоні вважається 1:1:4. Нашому герою з четвертою групою фізичної активності потрібно 108 грамів білків (з яких 54 - білки тваринного походження), 128 грамів жирів і 566 грамів вуглеводів. Щоб не ускладнювати (та й за браком даних), опустимо той факт, що в добові жири повинні входити полі- і мононенасичені жирні кислоти і фосфоліпіди в певному співвідношенні, а в добові вуглеводи - не менше 20 грамів харчових волокон. Відкинемо і розрахунки необхідних вітамінів та інших мікроелементів.

Ось добові потреби в білках, жирах, вуглеводах і енергії у нашого героя: 25-річного молодого чоловіка вагою 65 кілограмів і з нормальним індексом маси тіла, який займається важкою фізичною працею - перетягує каміння.

Меню

Зараз лікарі і вчені добре знають, скільки білків, жирів, вуглеводів та енергії в поширених продуктах і стравах. Ви і самі можете це дізнатися, якщо прочитаєте склад будь-якого їстівного товару. Наприклад, у 100 грамах смаженого яловичого стейка - 27 грамів білка, 6 грамів жиру, 0,1 грама вуглеводів, а енергії в ньому запасено на 174 кілокалорії.

Про поживний склад людського тіла відомо не так багато. Нам вдалося знайти три роботи середини минулого століття, в яких вчені спробували оцінити поживність людського тіла за допомогою хімічних аналізів із застосуванням калориметрів - в них занурювали тканини мертвих людей і, спалюючи, з'ясовували, скільки в них міститься енергії. У 2017 році вчені, які вивчали канібалізм в епоху палеоліту, систематизували дані цих робіт. На жаль, у них немає докладного опису поживного складу частин людського тіла, лише приблизні розрахункові дані, які вчені виводили із залишків горіння жирів і білків. Про вуглеводи в цих роботах не згадується зовсім.

Однак калораж майже кожної частини тіла або органу - кількість кілокалорій з розрахунку, що маса тіла у цього тіла така ж, як і у нашого Платона, 65,99 кілограма - у цій статті є. З опорою на ці дані ми можемо підрахувати, як довго наш герой протягне в ув'язненні, але з деякими припущеннями:

• Платон не страждатиме від крововтрати, відрізаючи від себе частини тіла або органи;
• Платон повністю здоровий, а його організм досить міцний, щоб пережити втрату декількох органів (до речі, про замінність органів у нас є окремий матеріал - «Незамінні є?»).

Bon appétit

Платон вирішує, що може спочатку влаштувати собі розвантажувальні дні: він знає, що у нього є запаси жиру, які зможуть прогодувати його деякий час. Жир, один грам якого дає дев'ять кілокалорій проти чотирьох кілокалорій з грама білка, і правда можна розглядати як багатий на енергію субстрат. Жирова тканина, однак, рівномірно розподілена по всьому організму і дістати її окремо досить проблематично, тому Платон просто буде худіти і розгрібати.

Поділивши 49 940 на 3850, ми отримаємо 13 - стільки діб за межі може голодувати Платон, не доходячи до критичного стану. Щоб не виснажувати організм Платона до критичного стану, припустимо, що він припинив голодувати на 11 день, тобто в жирі у нього залишилося 7590 кілокалорій.

Прокинувшись вранці 12 дня, Платон задається питанням, чим же йому тепер поласувати, щоб вистачило сил на роботу. Він десь чув, що втрата селезінки не загрожує особливими наслідками для здоров'я. Та й без одного легкого люди живуть.

На жаль, цього йому недостатньо: страву з селезінки, нирки, половини печінки (вона регенерує, тому шматочок відрізати можна) і одного легкого не дотягує до енергетичного мінімуму. Тому м'ясо з'являється в меню відразу ж: спочатку у вигляді половини м'язів однієї з гомілок.

Меню 12-го дня

Наступного дня «непотрібних» органів у Платона вже не залишилося, тому він переходить на «енергійний» раціон - м'язи кінцівок, тулуба і голови. М'язи складаються з великої кількості складних білків, які при розщепленні спочатку на амінокислоти, а потім в більш прості хімічні сполуки, дають багато енергії.

Не варто забувати і про нерви. Їх загальна енергетична цінність оцінюється в дві тисячі кілокалорій. Оскільки є їх Платон буде разом з м'язами, ми будемо вважати, що ці дві тисячі рівномірно (по 400 кілокалорій) розподіляються між п'ятьма групами м'язів: голови і тулуба, плеча, передпліччя, стегна і гомілки. Так само ми зробимо і зі шкірою. Її загальний калораж (10300 кілокалорій) ми поділимо на п'ять: по 2060 кілокалорій у кожній групі м'язів. Кістки Платон гризти не буде - залишить на пам'ять.

Меню 13-го дня

У Платона залишилася половина гомілки, проте він поки ситий. Оскільки руки йому все ще потрібні, щоб тягати каміння, переходить на стегна, залишаючи половину гомілки на потім. Стегон йому вистачить ще на чотири дні, причому навіть з надлишком.

Меню на 14-17 дні

18 день - останній для гомілки, проте однією тільки її мало, довелося додати м'язи тулуба і голови. Нам необхідно пам'ятати, що внутрішні і зовнішні міжреберні м'язи, що відносяться до цієї групи, разом з діафрагмою відповідають за дихання, тому нам потрібно залишити їх хоча б з одного боку - очевидно, що з того, де ще є легеня.

Меню 18 днів

У Платона більше немає ніг, але зате він, здається, вже бачить проблиски світла між каменів, тому руки прагне зберегти. Виходить це у нього не надто добре.

Меню 19 днів

За ці 19 днів йому майже вдалося звільнитися: між завалом і стіною печери почала утворюватися щілина, в яку він повинен пролізти. Залишилося прибрати буквально пару каменів. Тому він зі спокійною совістю дозволяє з'їсти собі ще шматочок руки.

Меню 20-21 днів

Через три тижні у заточеного в печері Платона залишилися не з'їденими:

• плече і передпліччя однієї руки,
• половина плеча другої руки,
• одне легке,
• одна нирка,
• шлунково-кишковий тракт,
• половина печінки,
• серце,
• головний і спинний мозок.

Плюс - ще чотири з гаком тисяч кілокалорій в жирі.

Меню 22-го дня

Запасів жиру (2537 кілокалорій) тепер не вистачить на цілу добу, тому Платон жертвує найдорожчим, що у нього залишилося - рештою плеча.

Меню 23-го дня

З цього моменту наїдати належні 3850 кілокалорій йому не вдасться. Жира залишилося всього 1165 кілокалорій, а з м'яса - тільки половина плеча.

У мінімумі енергетичні запаси Платона витрачаються на основний обмін - підтримку життєво важливих процесів: бієння серця, дихальних рухів, перистальтики кишківника тощо. Платону 25 років, тож його основний обмін становить 1670 кілокалорій на добу - це мінімальна кількість енергії, яка потрібна його організму для нормальної роботи всіх органів і систем тіла (а не на знос), якби він з комфортом лежав на ліжку і нічого не робив.

Як довго його тіла вистачить на те, щоб підтримувати хоча б основний обмін? На початку заточення для Платона він дорівнював 1670 кілокалорій, проте з втратою ваги основний обмін для нього буде нижчим. Всього наш герой втратив за три з гаком тижні: 7,4 кілограма жиру, 150 грамів з селезінкою, 175 грамів з ниркою, 1,03 кілограма важило легеню, 940 грамів пішло разом з половиною печінки і 25,415 кілограма загубилося разом з м'язами. Для 30-кілограмового Платона нині основний обмін становитиме 1230 кілокалорій.

Меню на 24 і 25-й дні

На 25 день у Платона не залишилося ні м'язів, ні шкіри, ні ще чогось, що можна було б вжити в їжу для отримання енергії. Наш герой йде ва-банк і доїдає всі органи, які у нього залишилися. Їх йому вистачає навіть на два дні.

Меню на 26-й день

Меню на 27-й день

І на цьому все. У тілі не залишилося частин або органів, з яких можна було б добути енергію не вбивши при цьому організм за лічені хвилини. Через 27 днів заточення Платон перетворився на скелет, в якому залишилися головний і спинний мозок, серце, одне легке, м'язи голови і тулуба з боку легені, шлунково-кишковий тракт і зуби.

Звичайно, такої ситуації в реальному житті трапитися не може. Платон не страждав від крововтрати і - ви помітили? - не потребував води. Мови про збалансоване харчування тут теж зовсім не йшло: харчових волокон, які зазвичай дістаються людині з овочів і фруктів, Платон не отримував; вітамінний склад його раціону теж залишав бажати кращого.

До того ж ми не враховували ще й інші тканини, які могли б давати енергію. До них, наприклад, належать кістковий мозок, волосся або різні види сполучної тканини, які розподілені по всьому організму. Також ми не брали до уваги і кров, яка теж має енергетичний потенціал. Крім того, ми не робили постійної поправки на те, що після кожної трапези маса Платона зменшувалася. Тому можливо, що він протягнув би трохи більше.

Більш того, Платон помер навіть раніше, ніж, швидше за все, повинен був: в середньому смерть від голоду настає через місяць, а з нашими порадами щодо харчування він протягнув трохи менше.