Деякі птахи обманюють хижаків, прикидаючись, що у них зламане крило, і відводять їх якомога далі від гнізда. Німецькі та американські орнітологи з'ясували, що така стратегія поширена серед пернатих набагато ширше, ніж вважалося раніше. Вони нарахували майже 300 видів птахів, які використовують виверт з нібито зламаним крилом. Судячи з усього, дана адаптація неодноразово і незалежно виникала в різних групах. Результати дослідження опубліковані в статті для журналу.
Тваринам нерідко доводиться вдаватися до обману заради виживання і продовження роду. Наприклад, деякі птахи, що гніздяться на землі, прикидаються пораненими, щоб відвернути хижака від кладки або пташенят. Вони волочать по землі крило, роблячи вигляд, що воно зламане, і поступово відводять ворога якомога далі від гнізда. Після цього вони спокійно відлітають, залишивши хижака без обіду. Особливо ефективна ця стратегія проти наземних денних хижаків, які покладаються на зір.
Найчастіше виверт з нібито зламаним крилом використовують кулики, наприклад, зуйки (). Однак таку поведінку іноді демонструють і інші пернаті. При цьому залишається неясним, чи є здатність прикидатися пораненими загальною особливістю всіх птахів, яка найбільшою мірою розвинулася у куликів через їхні екологічні особливості, чи вона неодноразово і незалежно виникала в різних групах.
Розібратися в цьому питанні вирішила команда фахівців під керівництвом Клінтона Френсіса (Clinton D. Francis) з Інститут орнітології Товариства Макса Планка. Дослідники проаналізували наукову літературу в пошуках будь-яких згадок про птахів, які прикидаються, що у них зламано крило. Крім цього, вони опитали колег-орнітологів і досвідчених бердвотчерів. Загалом авторам вдалося виявити в статтях і монографіях згадки про 225 видів птахів, які обманюють хижаків, роблячи вигляд, що вони поранені. Опитування дозволило додати до цього списку ще 60 видів.
На наступному етапі Френсіс зі співавторами зіставили отримані дані з інформацією про шістнадцять факторів, включаючи масу тіла, еволюційне положення, поширення, середовище проживання і особливості розмноження кожного з 285 видів. Крім того, в аналіз включили відомості про розмір кладки і відносну масу яєць, а також про те, чи доглядають за потомством обидва батька або тільки один,
Авторам вдалося з'ясувати, що види, які прикидаються пораненими, є в 52 сімействах. Серед них як представники стародавніх груп, наприклад, тинаму (Tinamidae), фазанові (Phasianidae) і качині (Anatidae), так і горобйноподібні, включаючи трупіалів (Icteridae), кардиналів (Cardinalidae) і деревниць (Parulidae). Спостереження, згідно з якими хитрощі з нібито зламаним крилом найчастіше використовують кулики, підтвердилися. Таку поведінку демонструють види, що належать до десяти із сімнадцяти сімейств іржанкоподібних (Charadriiformes). При цьому в кладах Eucavitaves (включає трогонів, дятлів, птахів-носорогів, удодів і ракшеобразних) і Aequornithes (сюди входять гагари, трубконосі, пінгвіни, лелеки, чаплі, пелікани і баклани) немає жодного виду, представники якого прикидаються пораненими.
З шістнадцяти факторів, які врахували Френсіс і його співавтори, вісім впливають на ймовірність того, що вид буде використовувати хитрощі з нібито зламаним крилом. Зокрема, птахи, потомство яких розвивається за пташеняним типом (тобто народжується сліпим і безпорадним), відводять хижака від гнізда частіше виводкових птахів, чиї пташенята досить розвинені незабаром після вилуплення. Види, які будують відкриті гнізда, гніздяться ближче до полюсів, а також у лісах та інших закритих місцях, також частіше прикидаються пораненими. Крім того, чим коротший термін інкубації яєць у даного виду, тим вища ймовірність, що його представники будуть використовувати трюк з нібито зламаним крилом.
Птахи, що належать до видів, у яких кладку насиджує тільки один батько, частіше прикидаються пораненими. Пернаті, які схильні нападати на хижаків групою (така поведінка називається моббінгом), також з більшою ймовірністю відводять ворогів від гнізда. Крім того, таку поведінку частіше демонструють види, які вигодовують кілька виводків на рік.
Результати дослідження демонструють, що схильність прикидатися пораненими поширена серед птахів ширше, ніж вважалося раніше. Френсіс і його колеги припускають, що вона виникала серед пернатих неодноразово і незалежно. Ймовірно, вона з'являється у видів, які з тих чи інших причин стикаються з високим ризиком розорення гнізд денними наземними хижаками.
Орнітологи з'ясували, що птахи, які гніздяться в дуплах, використовують незвичайний спосіб захистити житла від конкурентів. Вони розміщують на поверхні гнізда світлі пір'я, які нагадують залишки трапези хижака - і тим самим змушують потенційних загарбників триматися подалі. В експериментах всього трьох білих курячих пір'їв виявилося достатньо, щоб мухоловки-строкатинки, звичайні лазоревки і деревні американські ластівки зволікали, перш ніж проникнути всередину дуплянки. А в приблизно третині випадків птахи і зовсім не наважилися забратися в такі дуплянки.