Експерименти на акулах вперше показали, що у них є стійкі в часі індивідуальні риси поведінки. Результати повідомляє стаття, опублікована в.
«Сміливість» - одна з найяскравіших і зручних для спостереження індивідуальних рис тварин. Ця схильність частіше вибирати ризиковані стратегії поведінки, як правило, асоціюється з великим репродуктивним успіхом і підвищеним рівнем смертності, готовністю досліджувати незнайомі місця і об'єкти, ослабленими реакціями на стрес. Такі риси можуть бути по-різному виражені навіть у риб, включаючи таких популярних модельних організмів, як даніо. Однак на пластинчатожаберних - одній з найдавніших груп хрящових риб, що включає скатів і акул, - такі дослідження раніше не проводилися. Цю роботу виконали Еван Бірнс (Evan Byrnes) і К'юлам Браун (Culum Brown) з Університету Маккуорі. Автори експериментували в неволі з 17-ма особинами австралійських бичачих акул (). Їх «сміливість» оцінювалася за допомогою класичного «тесту відкритого поля» (Open field), адаптованого для риб. Акула поміщалася в невеликий акваріум, і після декількох хвилин адаптації в ньому піднімалася одна зі стін, відкриваючи доступ в великий, незнайомий і потенційно небезпечний простір. За часом, який вимагався рибі на те, щоб зважитися виплисти назовні і почати дослідження, вчені робили висновок про індивідуальні особливості її поведінки. Для оцінки реакції на стрес акул виймали з їхніх звичних акваріумів і повертали назад лише через невеликий час. Слідкуючи, коли риба «отямиться», і поведінка її повернеться до нормального і спокійного, автори встановлювали швидкість згасання стресової реакції. Досліди показали, що кожна акула демонструвала стійкі в часі індивідуальні особливості і поведінки, і реакції на стрес. Одні випливали у «відкрите поле» завжди раніше за інших, треті демонстрували проміжний результат. Високу повторюваність показали і тести реакції на стрес. На ці характеристики не впливали ні стать, ні час, проведений у неволі. На думку вчених, це однозначно вказує на наявність у акул індивідуальності. Індивідуальні риси виявляються як стійкі, частково спадковані особливості поведінки тварин. Вони відомі не тільки у ссавців і птахів, а й у деяких амфібій і риб, і навіть молюсків і комах.