Колаборації ATLAS і CMS Великого Адронного Коллайдера незалежно один від одного побачили пік в діаграмі двофотонних подій при енергії близько 750 гігаелектронвольт. Він може свідчити про існування нової важкої частинки. Однак, статистика незалежних спостережень ще не досягла загальноприйнятої значущості п'ять сигма. Про це повідомили представники CERN на сьогоднішній прес-конференції, присвяченій першим підсумкам Run 2 Великого Адронного Коллайдера.
Натяки на нову частицубили виявлені в двофотонних спектрах - в них кількість розпадів будується в залежності від сумарної енергії фотонів, що утворилися. Статистична значимість спостережуваних піків поки невелика: для CMS вона становить 2,6 сигма (локальна) і 1,2 глобальна, для ATLAS - 3,6 сигма локальна і 1,9 глобальна. Для того, щоб з упевненістю заявити про відкриття нової частинки, вченим колаборацій належить набрати додаткову статистику. Саме такі вимірювання дозволили вперше виявити бозон Хіггса.
Раніше в мережі з'явилися чутки (1, 2) про зв'язок відкриття з другим бозоном Хіггса. Існування більш ніж одного бозона Хіггса передбачається низкою розширень Стандартної моделі. Наприклад, у мінімальному суперсиметричному розширенні (MSSM) існує п'ять різних бозонів Хіггса. Вони відрізняються своїми характеристиками, зокрема два з них заряджені, нейтральні ж розрізняються своїми масами (енергіями).
Пошук бозонів Хіггса, передбачених розширеннями Стандартної моделі вівся з запуску БАК. Протягом Run 1 і подальшого аналізу вченим вдалося виключити існування більшості додаткових бозонів в інтервалі низьких енергій (до 710 гігаелектронвольт і до одного тераелектронвольту для деяких з них).
Суперсиметричне розширення Стандартної моделі передбачає існування супераналогів у кожної з існуючих елементарних частинок. Суперсиметричність полягає в існуванні додаткового типу симетрії в моделі - симетрії щодо перетворення спинів. Іншими словами, MSSM пророкує, що у кожного бозона і ферміона є ферміонний або, відповідно, бозонний аналог з точно такими ж властивостями.