Археологи знайшли в руїнах мінойського палацу в центральній частині Криту приміщення з колонадою, що, ймовірно, веде в тронний зал, повідомляється в прес-релізі Міністерства культури і спорту Греції. Крім цього в палаці виявили скарбницю, залишки дренажної системи і металургійну майстерню.
Перша високорозвинена цивілізація в Європі - мінойська - існувала на Криті та інших островах Егейського моря в II-III тисячоліттях до нашої ери. Мінойці були першими європейцями, які винайшли писемність: спочатку вона була ієрогліфічною, потім ієрогліфи редукувалися в лінійний лист. Мінойці вміли виплавляти бронзу, виробляти керамічні вироби і будували багатоповерхові палацові комплекси з водопроводом і каналізацією. Критяни, мабуть, були майстерними мореплавцями: вони торгували з Єгиптом, материковою Грецією, Кіпром.
Занепад мінойської цивілізації почався близько 1550 року до нашої ери. Вважається, що причиною могло стати виверження вулкана на острові Фіра (Санторіні), яке, за різними оцінками, відбулося в 1650-1500 роках до нашої ери. Воно породило потужний землетрус і катастрофічне цунамі, яке буквально змило поселення в північній частині Криту. Тим не менш, після цього мінойська цивілізація існувала як мінімум століття, але зрештою Крит завоювали вихідці з материкової Греції.
Один з палаців, побудованих в епоху розквіту мінойської цивілізації, знаходився в центральній частині Криту на плато Зомінтос. Його виявили 1982 року. Палац, що складався з центральної будівлі і бічних будівель, оточувало поселення, а поруч з ним було кладовище. Центральну будівлю площею близько 1600 квадратних метрів було побудовано в 1700-1600 роках до нашої ери, але поруч з нею археологи знайшли сліди більш ранньої будови. Палац розташовувався на висоті 1187 метрів над рівнем моря, на схилі гори Іда, тому дослідники вважають, що в ньому могли жити тільки влітку, коли стада виганяли на гірські пасовища. Можливо, тут зупинялися люди, які прямували з Кносса в Ідейську печеру. Згідно з давньогрецькими міфами, богиня Рея ховала тут немовля Зевса від його батька Кроноса, тому печера була місцем поклоніння. Люди жили в поселенні в Зомінтосі аж до римського періоду.
У новому польовому сезоні археологи під керівництвом Ефі Сапуна-Сакелларакі (Effie Sapouna-Sakellaraki) знайшли в центральній будівлі палацу скарбницю, приміщення, в якому, мабуть, зберігалися цінності. У ньому вчені виявили коштовності, печатки і дві бронзові статуетки. На південно-західному боці палацу вчені знайшли приміщення з колонами, що веде в іншу кімнату, а в ній залишки сидіння, можливо трону. Дослідники припустили, що це міг бути тронний зал. Крім цього вчені знайшли глиняні труби (ймовірно, залишки дренажної системи), кілька сотень керамічних судин, частину з яких, судячи з характерної форми, використовували для проведення ритуалів. У центральній будівлі палацу, в тій же частині, де гончарна майстерня, знаходилася металургійна майстерня. Тут археологи знайшли металоплавильну піч і залишки руди.
Розкопки в палаці в Зомінтосі велися з 1983 року. Як виявилося, центральна будівля палацу дуже добре збереглася: висота деяких стін сягає 2,2 метрів. Раніше в ньому археологи знайшли кілька приміщень, які, мабуть, були розписані фресками. У центральній будівлі була гончарна майстерня, в одній з кімнат якої вчені знайшли понад 250 керамічних судин, гончарне коло і бронзові знаряддя, кухня, в якій збереглося кухонне начиння, вугілля і кістки тварин, а також довге приміщення, мабуть, побудоване в римський період. Серед знайдених за час розкопок артефактів були вантажило від ткацького верстата, печатка із зображенням скорпіона і двох жерновів, та інша, на якій був вирізаний лев, жаровня, бронзова чоловіча фігурка, агатова намистина.
Раніше генетики встановили походження мінойців і мікенців, представників мікенської цивілізації, що прийшла їм на зміну. Серед предків і тих, і інших виявилися вихідці з Малої Азії, з Кавказу і території сучасного Ірану.