Британські археологи знайшли в абатстві Руффорд в Ноттінгемширі в середній Англії залишки мідного батога, який, як вважають вчені ченці використовували для самобичування. Про знахідку повідомляється в прес-релізі Ради графства Ноттінгемшир.
Шматки батка, сплетеного з мідного дроту, знайшли місцеві археологи в 2014 році під час розкопок на полі, що належить абатству. У землі було видно зелену пляму, що оточує мідний батіг. За словами вчених такі знахідки рідкісні, досі в Англії, на території колишніх монастирів були знайдені тільки три подібних артефакту.
Батіг, бич або плітка використовувалися середньовічними європейцями для самобичування, щоб очистити свою душу від гріхів або покарати себе за гріхи суспільства. Ще в XIII столітті виник рух флагелантів (бичущихся), які вели аскетичний спосіб життя і для умертвіння плоті били себе бичами або батогами. Це самоістязання стало особливо популярним під час Великої епідемії чуми 1348 - 1349 років, яку люди вважали виявом Божого гніву. Дослідники припускають, що монахи з монастиря Руффорд використовували батіг для самобичування під час епідемії. Абатство належало ордену цистерціанців, відомому своїм суворим статутом, тому ченці вели аскетичне життя.
Абатство Руффорд було засноване в 1147 році і швидко стало великим і процвітаючим. Під час епідемії чуми 1348 - 1349 років, що викосила за різними оцінками, від третини до половини населення Європи, абатство занепало. Багато селян померло від чуми, доходи монастиря від торгівлі вовною впали, тому протягом деякого часу король Англії звільняв абатство від сплати податків. У 1536 році під час церковної реформи монастир був розформований, а будівля монастиря і належні йому угіддя були передані одному з наближених англійського короля.