На конференції, що відбулася на початку вересня, представники Міжнародного союзу охорони природи оголосили, що чисельність великої панди (в дикій природі збільшилася і це дозволяє перевести вигляд зі статусу «вимираючого» в статус «загрозливого».
Історично великі панди мешкали на півдні і на сході Китаю, а також на півночі М'янми і В'єтнаму. Вже в середні століття панди вважалися рідкісними тваринами, проте місцеві браконьєри полювали на них через хутро, а в голодні роки панд вживали в їжу. Крім того, чисельність панд скорочувалася і через знищення ареалу їхнього проживання і дуже низьку народжуваність. У XIX столітті, після того як про пандів дізналися в Європі, до місцевих браконьєрів приєдналися європейці, які полювали на панд або ловили їх для зоопарків. У 1946 році європейцям полювання на панд було заборонено, але і після цього панд продовжували вбивати заради шкур, які високо цінувалися в Гонконзі та Японії. Зараз ареал проживання великої панди обмежений гірськими районами в Центральному Китаї, в провінціях Сичуань, Шеньсі і Ганьсю.
У 1963 році в провінції Сичуань був організований перший заповідник, в якому мешкали 150 великих панд (зараз у Китаї налічується кілька десятків подібних заповідників). Також у 60-ті роки китайська влада заборонила полювання на рідкісні види тварин, у тому числі і на панд. Відтоді за вбивство великої панди належить суворе покарання - так, у 1996 році двох чоловіків, спійманих на китайському кордоні зі шкурою панди, засудили до смертної кари.
Міжнародний союз охорони тварин вперше включив велику панду в список рідкісних тварин в 1965 році, і аж до недавнього часу вид знаходився в статусі «вимираючого». Але поступово ситуація виправлялася: в 2004 році чисельність панд в дикій природі оцінювалася в 1596 особин, в 2014 році - в 1864 особи, а в 2016 в дикій природі мешкало вже 2060 особин, що і дозволило підвищити статус виду з «вимираючого» на «загрозливий».
Тим не менш, частина китайських і міжнародних фахівців не поспішають радіти. У дописі на початку 2015 року вчені зауважували, що підрахунок особин у 2014 році вівся на набагато більшій території, ніж у 2004-му, тому порівнювати ці цифри некоректно. Також представники Міжнародного союзу охорони природи вказували, що до 2080 року через зміну клімату може зникнути до 35 відсотків бамбукових лісів. Оскільки раціон великих панд в основному складається з бамбука, є ймовірність, що до того часу вид знову опиниться в статусі «вимираючого».