Пожовклі сторінки старовинних пергаментів зберігають безліч таємниць, загадок і алегорій. Лапідарії, флорарії, бестіарії в ідеальній бібліотеці Середніх століть стояли на почесному місці. Мініатюри, чиї фарби не вицвіли й донині, перемежалися з описами далеких невідомих земель, міркуваннями про цілющі або, навпаки, отруйні властивості, з уявленнями «про природу речей». Межі, що визначають специфіку кожного жанру, були досить прозорі, тому що самі уявлення про живе і неживе в середньовічній свідомості були визначені вельми нечітко.