На думку дослідників фольклору австралійських аборигенів, Буньїп лише персонаж народних міфів, тобто не реальна істота. У легендах аборигенів буньїп мешкає в болотах, струмках, руслах річок та інших водоймах, навіть невеликих.
Існує безліч описів цієї істоти, які часом дуже різняться, але, як правило, в розповідях аборигенів завжди фігурують хвіст на кшталт кінського, ласти і клики, подібні до моржових.
[advert]
Ночами нібито можна почути його жахливі крики, коли він поїдає тварин або людей, які необережно підійшли занадто близько до його укриття.
Однак криптозоологи вважають, що мова йде про реальну тварину.
Походження слова bunyip пов'язують з вемба-вемба (вергайа) - однією з мов аборигенів південно-східної Австралії, з якого «буньїп» з натяжкою можна перекласти як «демон». Однак буньїп, судячи з усього, є частиною традиційних вірувань аборигенів і оповідань по всій Австралії, хоча його ім'я варіюється залежно від конкретних племен.
Письменник Роберт Холден вказує щонайменше дев'ять різновидів істоти, відомої як буньїп серед аборигенів Австралії.
У початковий період колонізації Австралії вважалося, що буньїп - реальна, але поки що не вивчена тварина: його опис був не більш дивним, ніж описи інших тварин, що живуть в Австралії, таких як утконос.
Зараз буньїп вважається реальною твариною тільки в середовищі криптозоологів: офіційна зоологія визнає повідомлення про нього вигадкою, хоча деякі дослідники припускають, що історії аборигенів про цю істоту можуть мати реальну основу і описують вимерлого близько 50 тис. років тому гігантського представника сумчастих - дипротодону, якого дальні предки сучасних корінних жителів континенту могли бачити живим.
У 1801 р. французький вчений Шарль Бейн, учасник експедиції Ніколя Бодена, вирішив укупі зі своїми супутниками здійснити в'шазку в глиб ще незвіданого австралійського континенту. Але практично
через кілька кілометрів першопрохідців зупинив страшний, практично диявольський рев, який пролунав з тростинних заростей Лебединої річки.
Вважаючи, що так вити може тільки більше чудовисько, люди в паніці бігли назад до берега. Пізніше європейці дізналися від австралійських тубільців, що такий жахливий рев видає буньїп.
За їхніми словами, чудовисько ховалося в непролазних болотах, нападаючи на будь-яку тварину, що проходить поруч, і навіть людей. Корінні австралійці вірили, що люди божеволіють і навіть помирають тільки від одного крику цього монстра.
Вчені намагалися отримати в аборигенів опис монстра, щоб мати можливість хоча б прикинути, до якого загону тварин він належить. На жаль, описи буньїпа виявилися настільки суперечливими, що мова могла йти або про кількох різних тварин, або про повністю вигадану істоту. Одні аборигени говорили про роги монстра, інші - про його плавників, треті - про величезні ікла і майже кінський хвіст...
Про буньїпа згадали, коли англієць Гамільтон Х'юм розповів про побачене ним в озері Батхерста незвичайне водяне монстре. Якщо вірити Х'юму, істота нагадувала величезний гібрид ламантину і бегемота. На жаль, більше цю тварину ніхто не побачив, хоча за її упіймання пропонувалися дуже великі гроші.
У середині XIX ст. про буньіпе заговорила вся Австралія. Приводом стала справжня навала монстрів, яких спостерігали в різних районах країни. В озері Георга очевидці побачили гігантського тюленя, а в річці Емералії - істоту з довгою шиєю і маленькою головою, що нагадує ящера. Причому в цій річці стали безслідно зникати люди...
А в 1872р. на озері Буррумбіт якесь чудовисько з бочкоподібним тілом і жахливою пастю викликало справжнісіньку паніку серед пасажирів прогулянкового судна, яке в результаті мало не перекинулося. У 1875р. схожий випадок був зафіксований в Квінсленді.
Своє невдоволення діяльністю людей буньїп досить однозначно висловив при будівництві Грит-Лейнського гідровузла:монстр висунувся з води, відкрив жахливу пащу і так зревів, що всі робітники перелякалися до смерті.
У середині минулого сторіччя криптозоолог Бернар Ейвельманс брав участь у декількох експедиціях, організованих для пошуків буньїпа. Хоча таємничого монстра знайти не вдалося, вчений, поспілкувавшись з аборигенами, зробив висновок, що в Австралії є ще не відомі науці тварини.