Валлійцю вдалося сфотографувати щось незрозуміле у вікні психіатричного госпіталю, закритого п'ятнадцять років тому. Нині занедбана будівля має довгу сумну історію, тому очевидець припускає, що особа, яка відобразилася на її знімку, належить гостю з того світу.
Зображення вже встигло облетіти багато інтернет-ресурсів, породивши серед їхніх користувачів палкі суперечки про природу загадкової фігури у вікні.
Житель уельського міста Бронліса Адам Сміт йшов у середу, тридцятого березня, на роботу і, як зазвичай, проходив повз покинуту психлікарню. Однак цього разу порожня, на перший погляд, споруда обзавелася ледь помітною деталлю. Британець придивився і несподівано помітив в одному з віконних прорізів на останньому поверсі людини.
Незнайомець, який з незрозумілої причини опинився в старому госпіталі, був одягнений у білий халат і мав на голові налобний рефлектор. Зрозуміло, що він походив на лікаря, проте медичний персонал не з'являвся тут ось уже півтора десятиліття. Адам не забув сфотографувати передбачуваного примарного медика на телефон.
Розповідь британця
Сміт розповідає:
"Коли я був маленьким, я дуже цікавився привидами та іншими надприродними речами, а потім якось охолов до всього цього. Зараз мені вже майже сорок, і я насилу вірю, що сфотографував щось, що не можна пояснити логічно. Але факти заперечувати не можна. Це однозначно обличчя доктора у вікні госпіталю для душевнохворих, який давно закрили.
Якщо це не фантом, то я тоді навіть не знаю, що це. Тут, до речі, свого часу померло чимало людей. Подейкують, що багатьох умертвили спеціально. Одним словом, недобре це місце ".
Дійсно: після Другої світової війни в цій лікарні лікували полонених німців - правда, не від душевних недуг, а від фізичних. Тим не менш, лікарі, як вважається, чинили з пацієнтами жахливо і будь-яким порушникам спокою, навіть самим осудним, робили фронтальну лоботомію.
Велика кількість полонених померли в стінах лікарні. Згідно з офіційною версією, причиною такої високої смертності серед пацієнтів стала гостра нестача персоналу і медикаментів, однак що тут відбувалося по-справжньому, громадськості не відомо.
Психлікарню побудували 1903 року разом із сотнею інших таких самих британських лікарень. Жодна з них не збереглася в працездатному стані до наших днів. Тим не менш, цей госпіталь проіснував куди довше за інших - на самому початку цього тисячоліття тут ще були пацієнти.