Старі кладовища, покинуті будівлі, будинки з темною славою - ось ті місця, де зазвичай можна зустріти привидів. Кишинів (столиця Молдови) теж багатий цими пам'ятками.
Кишинів, якому цього року виповнюється 580 років, знаменитий не тільки своєю багатогранною історією, культурою і відомими на весь світ людьми, але і привидами і духами, про які донині ходять неймовірні чутки і легенди. Ось лише деякі з привидів молдовської столиці, які розбурхують уяву городян. Вірити чи не вірити їхнім розповідям - справа читачів. Але задуматися є над чим...
1. Жінка і дівчинка в Jumbo
Охоронці торгового центру Jumbo розповідають, що ночами в коридорах будівлі з'являється привид жінки середніх років у національному одязі. Одного разу привид підійшов до нічного вартового так близько, що він навіть зміг розгледіти його обличчя.
Ще один привид того місця - дівчинка, яка перебігає вночі дорогу. Один з охоронців розповів, що у вікні він побачив дитину з довгим темним волоссям у нічній сорочці на опівнічній дорозі, якою на повному ходу мчали машини. Він відразу ж вискочив з будівлі рятувати дитину. Але на дорозі нікого не виявилося.
Можливо, це привиди пацієнтів науково-дослідного інституту туберкульозу, який наприкінці 50-х - початку 60-х років був побудований на місці кладовища солдатів Першої світової війни, яке нині називають «Кладовищем героїв».
Десять років тому цю будівлю знесли, а землю продали приватній особі. А примари тих, хто помер у лікарні цього НДІ, досі бродять неприкаяними, потрапляючи на очі людям у довколишніх будівлях, у тому числі і в торговому центрі Jumbo.
2. Хоровід привидів на Вірменському кладовищі
Вважається, що на старих кладовищах хороша енергетика, оскільки до померлих довго приходять їхні родичі, приносять квіти, згадують їх за життя. Один з таких некрополей - Центральне православне або в народі - Вірменське кладовище.
Але через те, що міська влада залишає за собою право самовільно викопувати і переміщати куди завгодно останки покійних, це місце стрімко втрачає свою колишню популярність.
Найбільш кричущий випадок - наруга над скелетом молодої дівчини, похованої ще до революції. Кажуть, що загробне життя цієї молодої жінки виявилося трагічним. У 80-х роках її склеп знесли, а скелет дівчини був спочатку викинутий назовні, а потім п'яні працівники кладовища закинули його в склеп дворянина Пурчела.
Туди ж почали скидати кістки з усіх старих могил. Їх розкопували заради нового замовного поховання якогось чергового нуворишу.
Мертві, як кажуть, довго терплять. Але ось недавно по Кишиневу поповзли чутки, ніби після півночі привиди тих, чиї кістки викинули з трун, водять між могилами свій похмурий хоровод і зникають лише з криками перших півнів.
3. Дама Червоного млина
У старовинній валаській баладі «Майстер Маноле» будівельники монастиря замурували дружину одного з них в стіну будівлі, щоб, згідно стародавнього повір'я, полегшити процес роботи. Аналогічна легенда є і в Кишиневі. Пов'язана вона з млином, побудованим біля підніжжя Пушкінської гірки в середині XIX століття.
У 1901 році тут сталася сильна пожежа, і млин довелося перебудувати практично повністю. Два верхні поверхи були покладені червоною цеглою - звідси і назва «Червоний млин».
Інші ж вважають, що Червоний млин отримав таку назву після того, як її власник убив свою сім'ю в будівлі, а після підпалив її. Червоний колір у назві символізує нібито пролиту кров.
Ще одна легенда говорить, що під час реконструкції будівельники замурували в одну зі стін дівчину. Це, на їхню думку, мало зробити будівлю міцнішою. Правда це чи ні - невідомо, проте після цього млин пропрацював близько 100 років. У наші ж дні з'явилися ті, хто стверджує - у вікнах покинутого нині млина можна спостерігати і навіть сфотографувати білий силует жіночої фігури.
Чий це привид, когось із членів сім'ї власника-душогуба або ж замурованої будівельниками дівчини, - досі залишається таємницею. Чи мешкають у цих місцях примари, чи це лише легенди, ніхто підтвердити чи спростувати не може.