Будівля міського театру Дарлінгтона вже давно вважається осередком надприродної активності. Цього разу на фотографіях проявилися дві примарні фігури, що сидять у партері.
Керівник маркетингової служби театру Джуліан Кунд заявив, що це його абсолютно не здивувало.
«Існує безліч історій про привиди, яких бачили і чули в театрі кілька разів», - сказав він. - Одного разу в своєму кабінеті я почув дитячий плач, але я знав про ці історії і не боявся. Напевно, є й інші пояснення, але мені приємно думати, що ці привиди так люблять наш театр, що не хочуть з нього йти ".
Повертаючись до фотографії, зробленої підрядником, що виконує реконструкцію едваріанського будинку, Джуліан Кунд додав:
«Я не думаю, що люди, які зробили ці фотографії, відчували страх, швидше за все, вони були трохи здивовані».
Міський театр Дарлінгтона дуже популярне місце у мисливців за привидами, які проводять цілі ночі в театрі, сподіваючись на появу одного з привидів.
Найчастіше по театру розгулює привид сеньйора Ріно Пепі, першого виконавчого директора театру, який помер за кілька годин до виступу балерини Анни Павлової в листопаді 1927 року, а також робочий сцени Джимбо, який помер, заплутавшись у мотузках за лаштунками.
Зате вікторіанська дівчинка, яку називають Арабель, облюбувала кабінет під номером 12. Вважається, що вона жила в будинку, який існував на цьому місці ще до будівництва театру.
Серед інших примарних завсідників театру є ще Джиммі Флімен, який завжди з'являється над сценою, ще старий швейцар Гордон і, можливо, найбільш незвичайний дух маленької пекінської собаки, яку в 1907 році приніс в театр Ріно Пепі. Її привид бачили бігаючим навколо театру.