У 2013 році загадка самозаймистого сина індіанки Раджешварі з міста Ченнаї змусила поламати голови лікарям. Тримісячний хлопчик на ім'я Рахул був кілька разів доставлений в лікарню, за словами медичних працівників, за своє коротке життя хлопчик загорявся без зовнішнього джерела займання не менше чотирьох разів.
Лікарі оглядали Рахула, але так і не змогли знайти причину його дивної недуги, що значно ускладнило постановку діагнозу. Лікарі висували різні версії, але найбільше число прихильників здобула теорія про випаровування газів через шкіру немовляти.
Сусіди і родичі Раджешварі були впевнені в тому, що дитину підпалює сама мамаша. Тому її в 22 роки разом з сином, чоловіком і старшою дочкою вигнали з села, а притулок знайшлося в медичному коледжі Кілпаук (KMCH) міста Ченнаї. Після цього самозаймання Рахула припинилися (або мати про них більше не повідомляла).
І ось рік з невеликим потому у тієї ж Раджешварі народився другий син і незабаром також опинився на лікарняному ліжку з опіками незрозумілого походження.
Пишуть, що факт спонтанного самозаймання, що є справою підозрілою і паранормальною, стався з немовлям на 6-й день життя, - як пояснила Раджешварі, яка знову принесла «сенсацію» на територію коледжу. Де до з'ясування правди батьківницю довелося прихистити. Цього разу у безіменного поки індійця несподівано палахкотіли ноги нижче колін.
За здоров'ям самозайманого мальця і його загадкової мами в лікарні при коледжі Кілпаук спостерігають п'ятеро лікарів: педіатри, психіатр і пластичні хірурги. Керівництво лікарні повідомляє, що взяло безліч проб на аналіз, деякі з яких відправлені для тестування кудись вище, результати очікуються днями.
Спонтанне самозаймання людини: феномен чи надування?
Несподіване займання «зсередини», нібито без видимих зовнішніх причин, у низці документально підтверджених випадків офіційно визнавалося причиною смерті людини. Дослідникам вдалося вивчити близько 200 таких випадків, коли тіло знаходили обгорілим і не могли встановити, звідки вогонь взявся і чому не потух.
У більшості сенсаційних випадків жертви спонтанного загоряння були людьми літніми або хворими, а то й такими, що перебували під парами алкоголю. Це пояснює, чому їм не вдавалося в короткий час врятуватися від вогню.
Але в ряді «самоспалень» інакше як підступами темних сил факт загибелі потерпілого пояснити не вдавалося. А наприкінці 20-го століття деякі розумні люди навіть приділили увагу так званому ефекту «людської свічки».
«Свічка» вона влаштована нібито так: одяг людини є фітилем, а його жир - горючою субстанцією, що підтримує полум'я. Після загоряння і пожежі нижні кінцівки жертви можуть залишитися неушкодженими - можливо, через те, що нижче пояса температура тіла у людини нижче, а тому є температурний градієнт, який оберігає від вогню ноги. А для виникнення спалаху досить, мовляв, і розряду статичної електрики.
Однак ряд дослідів, поставлених на підтримку теорії «людської свічки», був через роки визнаний фальсифікацією. Тому любителі містики продовжують пошуки виправдання «феномену спонтанного самозаймання» вже в космосі - там, де до них побували вчені і, звичайно, ніякої містики не відшукали. Значить, погано дивилися...