Коли дзвенить будильник, я вимикаю його, щоб ще трохи полежати. Але чому, коли мені снитися лише недовга моя розмова або прогулянка, я прокидаюся і розумію, що пройшов вже цілу годину? Як могли ці події розтягнутися на такий довгий час? Це у всіх так?
Зараз вчені можуть відповісти на це питання, проводячи випробування над тими, хто здатний контролювати свій сон. Розгляд досвіду цих людей призводить до цікавих відкриттів, таких, як, наприклад, можливість полоскотати себе уві сні.
Вміння контролювати себе під час сну вивчається вже більше ста років. Одне з найбільш ранніх досліджень сну було проведено в дев'ятнадцятому столітті французом Маркусом д'Херві де Сен-Дені, який виявив, що у нього виходить керувати своїм сном з тринадцяти років. Кілька десятиліть він витратив на вивчення діяльності мозку під час сну, коли людина здатна сама направляти свої сновидіння.
У своїх снах він, наприклад, кидався з даху багатоповерхової будівлі, щоб перевірити, чи насниться йому власна смерть. Але він не міг побачити наступний сон, поки не закінчиться попередній кошмар. Помітивши, що місця і люди з його снів йому знайомі, він припустив, що сни складаються з обривків наших спогадів, і це досить раціональне пояснення сновидінь.
Недавнє дослідження Дженніфер Віндт з Гюттемберзького університету Майнца в Німеччині показує, що істотна відмінність між сном і зявою полягає саме в можливості контролювати себе. Під час пильнування мозок керує поведінкою людини. Уві сні, навпаки, людина не знає, чого очікувати, і ситуація не залежить від її дій.
Віндт також попросила випробовуваних запропонувати героям своїх снів полоскотати їх. «І кілька разів вони відмовлялися», - каже Віндт: «Це означає, що герої наших снів, тобто ті люди, які нам сняться, мають свою думку і наміри».
Деніел Ерлачер з Бернського університету Швейцарії довів, що коли людині зняться будь-які рухи, в головному мозку активуються ті ж відділи, які відповідальні за рухи тіла в бадьорому стані.
Йому також вдалося з'ясувати, що під час сну на виконання звичайних дій людина витрачає набагато більше часу. Тепер зрозуміло, чому коротке сновидіння насправді розтягується на годину.