Ломброзо Чезаре (1836 - 1909) - відомий італійський психіатр і криміналіст. Створив у науці кримінального права новий кримінально-антропологічний напрямок. Основні риси цього напрямку зводяться до наступного: в кримінологію повинен бути введений метод природознавства - досвід і спостереження, а центром вивчення повинна стати особистість злочинця. Злочинець, на його думку, це дегенерат, який відстав у своєму розвитку від розвитку людства, який не може загальмовувати свою злочинну поведінку; найкраща стратегія суспільства щодо такого природженого злочинця позбутися, позбавляючи волі або життя. На підставі антропометричних спостережень Ломброзо дійшов висновку, що існує особливий злочинний тип з характерними фізичними властивостями. Основними ознаками, що свідчать про відставання в розвитку і злочинні нахили (атавістичні ознаки) ним визнавалися: сплющений ніс, низький лоб, великі щелепи тощо (стигмати). Зважаючи на це, Ломброзо висловлювався за притягнення до числа суддів лікарів, антропологів і соціологів і вимагав, щоб питання про винуватість було замінено питанням про соціальну шкідливість. Найголовнішим недоліком теорії Ломброзо є те, що вона ігнорує соціальні фактори злочинності.
Вперше в науці Чезаре Ломброзо для виявлення обману став застосовувати досягнення фізіології. У 1880-х роках він почав вимірювати тиск крові у підозрюваних під час їхнього допиту слідчими. Він стверджував, що може без зусиль визначити, коли підозрювані брешуть. Результати його досліджень свідчили, що контроль фізіологічних реакцій людини може вести не тільки до виявлення приховуваної ним інформації, а й, що не менш важливо, сприяти встановленню невинуватості підозрюваного.
Автор книг «Жінка злочинниця і повія» «, Геніальність і перешкода».