Елліот Аронсон (р. 9 січня 1932 року) - провідний американський соціальний психолог, доктор філософії з психології Стенфордського університету. Член редколегії низки відомих психологічних журналів.
Аронсон Елліот народився в невеликому місті під Бостоном (штат Массачусетс). Незважаючи на те, що батьки не мали фінансових можливостей, володіючи неабиякими здібностями Елліот у 1950 році вступив до університету Брандейса на курс економіки. Прослухавши лекцію з психології у викладі Абрахама Маслоу змінив напрямок свого навчання.
Біографія
У 1954 році отримав ступінь бакалавра, у 1956 році - ступінь магістра в Уесліанському університеті, в 1959 - доктора філософії в Стенфордському університеті. Має дружину і чотирьох дітей.
Діяльність
Є автором великої кількості робіт з широкого кола проблем, таких як: міжособистісна атракція, групова інтеракція, когнітивні теорії, експериментальні методи, прийоми зміни установок. Один з найбільш відомих і титулованих соціальних психологів сучасності. У своїх публікаціях розглядає питання пов'язані з течіями в соціальній психології, методи впливу на масову свідомість суспільства, міфи та спекуляції пов'язані з цими питаннями, а також дає методики для контролю інформації, що надходить, і про те, як грамотно створювати інформаційні повідомлення, не перетворюючи їх на пропаганду.
Розробив методику навчання Jigsaw (головоломка), що служить для зниження рівня конфліктів серед школярів на расовому ґрунті і поліпшення процесу навчання. Метод покликаний допомогти учням зрозуміти, що вони є головними учасниками освітнього процесу. Сутність методу полягає у створенні кількох невеликих груп, що складаються з різнорідних школярів (за статевим, національним та освітнім критерієм) і призначенні лідера групи. Вчитель дає завдання лідеру групи, їх складність і кількість залежать від розміру групи і здібностей її членів. Виділяється час для вирішення завдань, а потім учасники з різних груп, але мають однакові завдання складають об'єднання експертів з даного питання і спільно з викладачем заповнять прогалини в знаннях один одного. Були виявлені і проблеми методики, пов'язані з підвищеною активністю деяких учасників обговорень, і відповідно перемикання уваги виключно на них. Рішення було запропоновано просте, по-перше обмежити викладача, призначивши ведучого з числа самих учнів, по-друге і виробляючи постійну заміну «по колу» ведучих, врівноважити виникаючі перекоси.
Ще одним з найцікавіших напрямків його наукової діяльності є дослідження в області теорії когнітивного дисонансу. Спільно зі своїми студентами він провів ряд експериментів і результати їх аналізу опублікував у різних роботах. Один з експериментів полягав у тому, що одній групі студентів повідомлялося, що вони володіють не пересічними здібностями. Іншій групі - про необхідність більше займатися. В результаті виявилося, перша група студентів почала показувати дійсно хороші результати в навчанні. Друга група поліпшень не показала.
Пропонує методи розпізнавання недобросовісної пропаганди.
Близько двадцяти років брав участь у виданні «Довідника з соціальної психології», талановитий оратор, тонкий психолог, віртуозно проводить лекції і збуджує живий інтерес у своїх слухачів до викладаного предмета. Діяльність в галузі викладання оцінена безліччю педагогічних премій, таких як премії Американської Психологічної Асоціації, причому Аронсон єдиний хто отримував їх тричі: як видатний викладач, як видатний дослідник і як видатний публікатор.
Є провідним експертом у галузі недобросовісної реклами, зловживання механізмами переконання. Розробив методики виведення людей з деструктивних культів (тоталітарних сект).
Особливу популярність Аронсон отримує як популяризатор соціальної психології, автор численних підручників.