Гуманітарна психотерапія - різноманіття психотерапевтичних підходів і психологічних напрямів, що базуються на постмодерністському, і, почасти, екзистенційному світогляді. Головними відмінними особливостями цього світогляду є плюралізм, антилогоцентризм, історизм, іронія, акцент на мову і мовленнєву діяльність. Заснована на розумінні і рефлексії, гуманітарна психотерапія ставить на перше місце не концепцію, не теорію особистості, а комунікацію між терапевтом і клієнтом. Основні з цих підходів і напрямків такі: наративна і дискурс-аналітична психологія, короткострокова позитивна психотерапія, парадоксальна психотерапія, провокативна психотерапія, терапія «важким завданням», нейро-лінгвістичне програмування, недирективний гіпноз. Лінгвістичні інтервенції в гуманітарній психотерапії: градації та оксюморони - стаття С.Н.Смірнова
Базові передумови гуманітарної психотерапії
Більшість представників гуманітарної психотерапії дотримуються медичної моделі психотерапії і одночасно ідеології співробітництва.
Гуманітарна психотерапія зазвичай виходить з того, що людина сама налагодить своє життя (і свій особистісний ріст), достатньо тільки прибрати заважаючі їй бар'єри (дисфункції, блоки, внутрішні перешкоди...). Див.
Базові передумови гуманітарної психотерапії:
- Людина досить сильна, щоб вибрати свій власний шлях і самостійно налагодити своє життя.
- Людина недостатньо сильна, щоб благополучно жити і успішно розвиватися при наявності у неї проблем. Перед своїми проблемами, людина - маленька. Щоб рухатися вперед, проблеми потрібно вирішити: або зняти, або припинити з ними безплідну боротьбу, що забирає всі сили.
- Психотерапевт не може виконати свою роботу без співпраці з клієнтом, без спільного з ним пошуку і спільної з ним роботи.
Гуманітарна та інші види психотерапій
Поруч з гуманітарною психотерапією розвивається психологічна і клінічна (медична) психотерапія.
На відміну від клінічної (медичної) психотерапії, психологічна психотерапія не використовує медикаментозні, фізіотерапевтичні, хірургічні, гормональні та інші, пов'язані з медициною, методи лікування. При цьому фахівець, який практикує психологічну психотерапію, повинен мати психологічну освіту.
Гуманітарна психотерапія не сковує себе подібними зобов'язаннями і вважає, що у будь-якої людини є право допомагати іншим людям, якщо це влаштовує обидві сторони.
Гуманістичні терапії
З книги «Введення в психологію». Автори - Р.Л. Аткінсон, Р.С. Аткінсон, Е.Є. Сміт, Д.Дж. Бем, С.Нолен-Хоексема.
Хоча гуманістичні терапії дуже різноманітні, всі вони спираються на природну схильність людини до вдосконалення і самоактуалізації. У них передбачається, що психічні розлади виникають тоді, коли процес досягнення свого потенціалу блокується обставинами або іншими людьми (батьками, вчителями, подружжям), які намагаються спрямувати розвиток людини обраним ними шляхом, який вони вважають прийнятним. Якщо це їм вдається, людина починає заперечувати свої власні бажання. Усвідомлення людиною своєї унікальності звужується, і потенціал розвитку скорочується. Гуманістична терапія допомагає людині зіткнутися з його реальним Я і зробити довільний вибір щодо свого життя і поведінки, а не дозволяти, щоб їх визначали зовнішні події. Завдання гуманістичної терапії - допомогти клієнту стати більшою мірою тим, ким він здатний стати. Див.