Мамини ролі. Мама-слідчий

Суспільство 11 вересня 2023

Мама-слідчий дуже енергійна, емоційна, цікава. Це жінка владна і знаюча. Існує кілька типів мам-слідчих.

Який результат жорсткого маминого контролю?
Поради батькам

Перший тип. Це професійно дуже успішна, ділова жінка-керівник. Манери управління на роботі вона автоматично переносить на відносини з дитиною: отримує інформацію і реагує батогом або пряником залежно від того, яка інформація про малюка надійшла. Ця мама контролює словом.

Другий тип. Ця жінка не досягла успіхів у роботі, тому їй потрібен максимальний успіх дитини. Свої честолюбні задуми і плани їй не вдалося реалізувати в житті з різних причин: не вистачило старанності, сил або бажання. Внутрішнє невдоволення собою знаходить вихід - це підростаючий малюк, вся надія на нього, він замість мами досягне успіху! Контроль подвоюється. Це контроль і словом, і супроводом, і присутністю, це контроль, який не дає дитині спокійно жити, дихати, діяти...

Такі мами вважають, що головне у справі виховання, - це контроль: потрібно все і завжди знати про дитину, її вчинки, думки, друзів і плани. Якщо про все знати, можна вплинути, підказати, запобігти, не допустити.

Найсумніше в цій історії, що пригнічуються активність, самостійність дитини. Для того щоб знати, що і коли робить дитина, як вона вчинила, що сказала друзям, мама постійно запитує або випитує, збирає інформацію, зіставляє і порівнює все, що дізналася.

Завищені вимоги, невміння оцінити здібності своєї дитини, дати їй право на помилку можуть призвести до того, що малюк спочатку спробує говорити не все, приховувати або брехати, лише б уникнути закидів і покарань. А потім можуть з'явитися примхи, впертість, невротична поведінка дитини.

Важко всім. Перш за все, малюку - він завжди під невсипущим оком спостереження. Та й мамі нелегко - завжди напруга: нічого не пропустити, не прогавити, вчасно відреагувати.

А тепер давайте відповімо собі на питання: чи зможе досягти успіху затиснута в лещата правил і контролю дитина?

Який результат жорсткого маминого контролю?

У підрослої дитини є кілька варіантів поведінки.

Повний послух. Можна бути слухняним завжди і в усьому. Дитина побоїться або не захоче зробити помилковий крок, не стане експериментувати, шукати свій шлях, щоб не засмутити маму. Найпростіше зробити так, як просили, піти накресленим шляхом - не буде розслідування, невдоволення, докорів, вжиття заходів. Настає параліч самостійності вчинків і прийняття рішень. Виходить, що дитина живе заздалегідь запрограмованим життям, в якому все вирішено без неї.

Відхід від нагляду. Вирвавшись з-під контролю, дитина, яка підросла, постарається зробити все, що ви їй забороняли, все, що робити не можна і не потрібно. Заборонений плід завжди солодкий, навіть якщо шкодить життю і здоров'ю. Втомлена від повчань і контролю психіка намагається «розпрямитися», позбутися всяких моральних навчань, попереджень.

Можливий ще один варіант - подвійне життя. Сім'я знає, що у підрослої дитини все чудово - сім'я, кар'єра, - але є таємні куточки, про які ніхто з близьких навіть не підозрює. Це результат дитячої звички: щось приховувати, не домовляти або просто обманювати, щоб уникнути невдоволення, не засмучувати маму, дружину, дітей.

Поради батькам

1. Не збирайте невдоволення поведінкою своєї дитини, щоб, вибравши час, лавиною виплеснути всі «матеріали слідства» на сина або дочку.

2. Не вступайте з дитиною в боротьбу за владу. Якщо раптом настане момент, коли він не захоче виконувати ваші вимоги - "Не хочу! Не буду, і все! ", - з'ясуйте причини такої поведінки. Можливо, дитину не влаштовує не сама вимога, а ваш авторитарний, жорсткий тон.

3. Правил і заборон потрібно небагато, але вони повинні бути постійними і логічними.

4. Найголовніша порада. Якщо ви відчуваєте, що не праві, що ваша виховна тактика нагадує позицію слідчого, майте мужність зізнатися в цьому! Часто мама, боячись втратити авторитет в очах своєї дитини, уникає визнавати, що не права. Втім, можна не аналізувати і не визнавати своїх помилок у вихованні, тільки чого ви в такому випадку досягнете і що вас чекає?

5. Сім головних «не» для мами: