Організація психологічного експерименту

Психологічний експеримент починається з інструкції, точніше - з встановлення тих чи інших відносин між випробовуваним і експериментатором. Інше завдання, яке стоїть перед дослідником, це формування вибірки: з ким повинен проводитися експеримент, щоб результати його могли вважатися достовірними. Фінал експерименту - це обробка його результатів, інтерпретація отриманих даних і представлення їх психологічної громадськості.

Надійність експерименту: валідність

Валідність експерименту - впевненість у тому, що експеримент виміряв саме те, що дослідники хотіли виміряти. Див.


Бездоганний експеримент

Жоден експеримент у жодній науці не здатний витримати критики прихильників «абсолютної» точності наукових висновків. Однак як еталон досконалості Роберт Готтсданкер ввів в експериментальну психологію поняття «бездоганний експеримент» - недосяжний ідеал експерименту, що повністю задовольняє трьом критеріям (ідеальності, нескінченності, повної відповідності), до наближення до якого повинні прагнути дослідники. Див.

Взаємодія між експериментатором і випробуваним

Проблема організації взаємодії між експериментатором і випробовуваним вважається однією з основних, породжених специфікою психологічної науки. Як найпоширеніший засіб безпосереднього зв'язку між експериментатором і випробовуваним розглядають інструкцію.

Інструкція для випробувань

Інструкція випробуваному в психологічному експерименті дається для того, щоб збільшити ймовірність, що випробовуваний адекватно зрозумів вимоги експериментатора, тому в ній дається чітка інформація щодо того, як випробуваний повинен себе вести, що його просять робити. Для всіх випробовуваних в межах одного експерименту дається однаковий (або рівноцінний) текст з однаковими вимогами. Однак в силу індивідуальності кожного суб'єкта, в експериментах перед психологом стоїть завдання забезпечення адекватного розуміння інструкції людиною. Приклади відмінності між випробовуваними, які обумовлюють доцільність індивідуального підходу:

  • одним випробовуваним достатньо прочитати інструкцію один раз, іншим - кілька разів,
  • одні випробовувані нервують, а інші залишаються холоднокровними,
  • тощо.

Вимоги до більшості інструкцій:

  • Інструкція повинна пояснювати мету і значення дослідження
  • Вона повинна чітко викласти зміст, хід і деталі досвіду
  • Вона повинна бути детальною і в той же час досить лаконічною

Проблема вибірки

Про вибір див. основну статтю Вибірка.

Інше завдання, яке стоїть перед дослідником, це формування вибірки. Досліднику насамперед необхідно визначити її обсяг (кількість випробовуваних) і склад, при цьому вибірка повинна бути репрезентативна, тобто дослідник повинен мати можливість поширити висновки, зроблені за результатами дослідження даної вибірки, на всю генеральну сукупність, з якої була зібрана ця вибірка [7]. Для цих цілей існують різні стратегії відбору вибірок і формування груп випробовуваних. Дуже часто для простих (однофакторних) експериментів формуються дві групи - контрольна і експериментальна. У деяких ситуаціях буває досить складно відібрати групу випробовуваних, не створивши при цьому систематичної помилки відбору.


Етапи психологічного експерименту

Загальна модель проведення психологічного експерименту відповідає вимогам наукового методу. При проведенні цілісного експериментального дослідження виділяють наступні етапи:

1. Первинна постановка проблеми

  • Постановка психологічної гіпотези

2. Робота з науковою літературою

  • Пошук визначень базових понять
  • Складання бібліографії за тематикою дослідження

3. Уточнення гіпотези та визначення змінних

  • Визначення експериментальної гіпотези

4. Вибір експериментального інструменту, що дозволяє:

  • Керувати незалежною змінною
  • Реєструвати змінну

5. Планування експериментального дослідження

  • Виділення додаткових змінних
  • Вибір експериментального плану

6. Формування вибірки та розподіл випробовуваних за групами відповідно до прийнятого плану


7. Проведення експерименту

  • Підготовка експерименту
  • Інструмент та мотивування випробувань
  • Власне експериментування

8. Статистична обробка

  • Вибір методів статистичної обробки
  • Перетворення експериментальної гіпотези на статистичну гіпотезу
  • Статистична обробка

9. Інтерпретація результатів та виводи

10. Фіксація дослідження в науковому звіті, статті, монографії, листі до редакції наукового журналу

Методи контролю

  1. Метод виключення (якщо відома певна ознака - додаткова змінна, то його можна виключити).
  2. Метод вирівнювання умов (використовується, коли відома та чи інша ознака, але її уникнути не можна).
  3. Метод рандомізації (застосовується у разі, якщо впливаючий фактор не відомий і уникнути його впливу неможливо). Спосіб перевірки гіпотези на різних вибірках, у різних місцях, на різних категоріях людей тощо.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND