- Одна з проблем навчання - не тільки домогтися нової, бажаної поведінки, а й позбутися проявів небажаного. Головна мета покарання - усунути поведінку, а не замінити її новою. Часто, наприклад при вихованні дітей або їх навчанні, виникає питання, що краще: покарати за проступок або дочекатися бажаної поведінки і заохотити дитину. Найбільших результатів вдається досягти, коли покарання супроводжує стару поведінку, а нагорода - нову. Хоча це всього лише загальне правило, яке не може використовуватися у всіх випадках життя, воно підкреслює важливий принцип: слід звертати увагу не тільки на саму поведінку - небажану, що усувається за допомогою покарання, і бажану, заохочувану нагородою, - а й на наявність альтернативи даному типу поведінки. Якщо потрібно відучити дитину смикати кішку за хвіст, то, згідно з цим принципом, необхідно не тільки покарати малюка, а й запропонувати йому інше заняття (наприклад, гру з іграшковою машинкою) і нагородити його за перемикання. Якщо людина освоює роботу з якимось механізмом, інструктор повинен не просто терпляче чекати, коли той все зробить правильно, а показати йому його помилки.
Покарання буває тому що (був проступок - отримай покарання!) і для чогось: «в даному випадку, виходячи з наших цілей, найкраще спрацює покарання, а не заохочення, і покарання таке...» Чи везти дітей влітку в село, на дачу або кудись за кордон, якщо попередній раз вони вели там себе часто погано? За принципом покарання «тому що» - не везти, не заслужили, а з точки зору перспектив розвитку - може бути і варто. Це розвиваюче середовище, будуть розумнішати швидше.
Як правило, цілеорієнтований вплив (у тому числі покарання) більш ефективний.
Заохочення чи покарання
Стаття Філінової Вікторії, дитячого та сімейного психолога
Курс Н.І. КОЗЛОВА «ЕФЕКТИВНИЙ ВПЛИВ»
У курсі 6 відеоуроків. Переглянути > >
Всі батьки мріють виростити «хорошу дитину». Насправді ж, дуже часто під словом «хороший» мається на увазі «зручний» - такий малюк, який завжди слухається, виконує будь-які вимоги, виявляє відповідальність у тих завданнях, які доручив йому дорослий.
Все ж навряд чи можна припустити, що батьки, задаючись метою виростити «хорошу дитину», мріють про бездушного робота, який беззаперечно підкоряється і виконує всі накази. Безумовно, ні! Проблема в тому, що багато якостей, які батьки хочуть бачити у своїй дитині (здатність творчо мислити, сміливість, цілеспрямованість і наполегливість у досягненні поставленої мети), в повсякденному житті заважають спілкуванню з малюком.
Чи потрібно обмежувати дитину у всіх її бажаннях або краще обходитися без контролю, який звужує рамки свободи? Див.
Конструктивне покарання
Дорослі створюють правила і заборони, а діти їх порушують. Діти не завжди слухняні, а батьки не завжди справедливі. Інший раз запотиличник виявляється основним або навіть єдиним методом виходу з кризової ситуації. Чи вмієте ви карати? Якою ціною ви готові відстоювати батьківський авторитет? В яких випадках покарання йде на користь? У цій статті ви знайдете відповіді на багато запитань. Див.