Є чимало ситуацій, де питання про вроджені фактори дуже актуальне. Дякую науці: сьогодні вже для кожного з нас доступні дослідження, які, зробивши генетичний аналіз вашої крові, заздалегідь попередять вас про ризик тих чи інших небезпечних захворювань. І що? Ваша справа тільки своєчасно звернутися до цих фахівців, самим розбиратися в питанні генетики і вроджених захворювань вам не потрібно.
Інша ситуація. Припустимо, ви знаєте, що своїх дітей у вас не буде, і розмірковуєте на тему прийомної дитини. Ви чули, що у дітей в інтернатах може бути дуже неблагополучна спадковість: відставання в інтелектуальному розвитку, неконтрольовані афекти, схильність до бродяжництва, злодійства та алкоголізму.
І тепер вас цікавить, наскільки цьому потрібно вірити? Чи фактор вродженого дійсно такий сильний? І, головне, як зрозуміти, яке це має відношення до дітей, чиї медичні карти зараз переді мною?
Як у цьому розібратися?
Без спеціальної підготовки - майже ніяк. Ви не знаєте, на що дивитися в цих мед картах, не знаєте, які додаткові питання вам потрібно поставити з приводу дитини та її батьків. Наприклад, скільки років було мамі, коли мама народжувала? Якщо 18 років - діти швидше здорові, а якщо 40 років - висока ймовірність того, що мама вже пила і сиділа на наркотиках. А скільки часу немовля було в дитбудинку без матері? Якщо більше року, ситуація погана. А от якщо ви покажете дітей кваліфікованому лікарю, він після огляду щось важливе сказати зможе. А тепер увага: все це архіважливо, але це не про те, що дитині передається з генами. Тут вже багато набутих проблем, які дитина могла отримати і під час вагітності мами, і за час перебування в дитбудинку, - а ви ж хотіли розібратися з вродженим?
Залиште ці питання теоретикам, вас цікавить трохи інше. Вам не важливо, вроджене чи набуте, вам важливо, наскільки дитина здорова і які в неї перспективи розвитку. Він вищу освіту подужає - чи надій немає? Як це визначити?
Відповідаю серйозно: ніяк. Ніяк ви це не визначите. Практично єдиний для вас спосіб зрозуміти, які можливості і які обмеження у даної дитини, які її схильності і нахили - почати взаємодіяти з нею. Грати з ним, вчити його, виховувати його. Почати з ним жити. Тільки в ситуації взаємодії дитини і дорослого, спостерігаючи що і як ловить дитина з того, що даєте їй ви, ви можете по-справжньому зрозуміти особливості конкретної дитини. І чим талановитіше ви працюєте з дитиною, тим більше ви зрозумієте для себе і зумієте зробити для дитини.
Але плата за цей експеримент з непередбачуваним результатом - ваше життя. Великий шматок вашого життя.