Як ми, гештальт-терапевти, працюємо. Суб'єктивні нотатки гештальт-терапевта.
У нас є кілька базових уявлень:
- Клієнт приходить зі звичним способом контактування. Все що він робить і відчуває на сеансі (до себе і до інших) - його вторинна фізіологія, його звичка, це те, що він вже вміє, чого навчився.
- Клієнтський запит пов'язаний з нездатністю задовольнити свої потреби. У якийсь момент він себе перериває. Переривання свідчать про незакінчені ситуації, про внутрішній конфлікт.
- Клієнт приходить «на голові». Тобто. він намагає вирішувати свої проблеми роздумами, які майже завжди заходять у глухий кут, вимотують і не приносять бажаних результатів.
- Будь-яка робота починається зі встановлення довірчих відносин співпраці.
- Будь-яка робота починається з усвідомлення клієнтом свого тіла і почуттів, які в явному вигляді містять незакінчені ситуації.
- Терапевта більше цікавить те, що клієнт про себе ще не знає.
- Контакт - базове поняття. Критерії здорового контакту: - актуальність (людина говорить і діє відповідно до того, що для неї важливо в даний момент, тобто спирається на свої почуття і потреби), - відповідальність (людина говорить про себе і робить свій власний вибір, відмовляється від звинувачень, оцінок, інтерпретацій і вказівок, що має робити інший), - усвідомленість (людина усвідомлює, що вона в даний момент робить і спирається лише на факти). Критерії порушеного контакту: всі види опорів.
- Робота заснована на методі проб і помилок, що на діях пробуджують почуття і спогади, на відреагуванні стримуваних почуттів, на проживанні незакінчених ситуацій.
- Людина має кілька вимірювань - тілесне, емоційне, раціональне, соціальне, духовне. Метою терапії є гармонійне узгодження цих вимірювань.
- Агресія - базова життєва сила. Робота йде на відновлення цієї життєвої сили. Вважається, що всяка хвороба, як і всяке переривання задоволення своєї потреби, є поворотом власної агресії людини на самого себе.
- Терапевт сприяє вираженню почуттів до інших, тому що немає іншого способу стати більш живим і щасливим.
- Терапевт сприяє присвоєнню відповідальності, тому що немає іншого способу пережити розчарування.
- Терапевт сприяє визнанню фактів, тому що немає іншого способу не заплутатися. А для цього необхідно повернутися до пункту 11.
- Баланс фрустрації і підтримки необхідний для того, щоб реалізовувалися саме сили клієнта. Коли тато вчить сина їздити на велосипеді, він підтримує велосипед і тим самим сина, і фруструє, коли відпускає руки. Іноді терапевт провокує клієнта, і це фрустрація, яка будить обурення і надає рішучості.