Багато людей вважають, що вміст сну - не випадково, що сон нам про щось говорить. З давнини, починаючи з тлумачення Йосипом сну фараона про огидних і орізких коровів і сонників Артемідора, і аж до сучасності сновидіння сприймаються як символічні одкровення, через які природа, боги або якийсь внутрішній голос говорять з нами. Найбільшим авторитетом у цій галузі є Зігмунд Фрейд з його Тлумаченням сновидінь (Die Traumdeutung, 1900). Зіткнувшись зі спотворенням у сновидіннях реальних подій, Фрейд визнав, що сон - це ребус, головоломка, і якщо зрозуміти його закони і розшифрувати, сновидіння можна використовувати як інструмент психоаналітичного лікування неврозів. Фрейд вважав, що функція сновидінь - цензура небажаних вмістів психіки, поставлених інстанцією Оно (несвідомим); сновидіння перетворюють приховані вмісти на маскуючі справжній зміст образи (сновидіння як таке). Таким чином, за Фрейдом, не існує «невинних» снів: всі вони «вовки в овечій шкурі», тобто можна сказати, що всі сновидіння є замаскованим виконанням пригнічених бажань. Навіть неприємні сни можуть відповідати мазохістським нахилам.
«Розгадуючи» сни, Фрейд висловив припущення, що робота сновидіння - придушення небажаного змісту - відбувається в основному завдяки чотирьом психічним процесам: згущення, заміщення, символізації та асоціації за протилежністю. Іншими словами, сновидіння пригнічує надміру вільні думки, зливаючи різні образи в один (згущення), перетворюючи їх на щось інше, але подібне (заміщення), або замінюючи на протилежні. Символізація наскрізь пронизує сновидіння. Одна з найбільш важливих її функцій - перетворення сексуальних образів на прийнятні і буденні, наприклад, замість чоловічих і жіночих геніталій - капелюхи, олівці, пістолети, печери, двері тощо. Запропонована Фрейдом теорія постійно піддається переглядам і доповненням не тільки в психоаналізі, але і в тлумаченні мистецтва і літератури, що також володіють «неусвідомлюваним» змістом.
Однак теорія сновидінь Фрейда зіткнулася і з різкою критикою, в першу чергу з боку філософа Л. Вітгенштейна і соратника Фрейда К. Юнга; обидва висловили серйозні сумніви щодо замаскованих образів і символів. "Якщо символ у сновидінні не зрозумілий, - писав Вітгенштейн, - ймовірно, це взагалі не символ. Навіщо називати його так? " Сновидіння, на думку Юнга, «є частиною природи, яка не має наміру обманювати, але висловлює щось найкращим з доступних їй способів». Останнім часом вчені почали розглядати так звані спотворення образів уві сні як прояв нормального асоціативного процесу, завдяки якому мозок класифікує інформацію, що надійшла від органів почуттів, і співвідносить її з тим, що вже зберігається в банках пам'яті.
Сновидіння, мабуть, роблять свою справу незалежно від того, «уважаємо» ми їм чи ні. Дійсно, більшість сновидінь відразу ж забувається - вивчення електричної активності мозку дало вагомі свідчення того, що значна частина снів не досягає рівня свідомості. Сновидіння, які запам'яталися чи ні, мабуть, необхідні для підтримки психічної рівноваги, але це практично ніяк не пов'язано з тим, що вони можуть «означати». Наприклад, випробовувані, яких неодноразово будили в той момент, коли їм щось снилося, як про це свідчили швидкі рухи очей, незмінно відчували стомлення.
Статті щодо тлумачення сновидінь
- Як правильно тлумачити сновидіння? (психоаналіз)