Triple bind (запропоновано Антоном Безмолітвенним в 2008 р.) - поняття, що є результатом подальшого розвитку концепції double bind Грегорі Бейтсона.
Triple bind - це життєва ситуація, що передбачає неприємні для «жертви» наслідки (double bind) в 2 випадках:
- Якщо деяку умову не виконано - просто тому, що не виконано;
- Якщо «жертва» робить спробу прояснення правил, що визначають умови - «викриття» triple bind позиціонує задаючу умови сторону як нечесну і маніпулятивну, що рівносильно зазіханню на владу і відкритому протистоянню.
Приклади ситуацій triple bind:
Секретарка довго сумнівається, відчуваючи болісне почуття невизначеності ситуації, але нарешті, зібравшись з духом, все-таки йде і просить підвищення зарплати у свого шефа, посилаючись на те, що деякий час тому в розмові він сам згадував про те, що це можливо. У відповідь вона дізнається, що є зрадницею - адже тільки зрадниця могла в такий нелегкий для компанії час, коли навіть на... грошей не вистачає, просити про подібні речі - і, природно, ніякого підвищення не отримує. Більш того, на неї навішується ще й провина за все, що відбувається, а разом з нею - ніяк не оплачувані додаткові функції.
Приклад, запозичений з фільму "Жижок" ":
У вас хороший старомодний батько. Неділя. День. Ви повинні відвідати бабусю. І старомодний суворий батько скаже вам: «Послухай, мені не важливо, як ти себе почуваєш (а ви, звичайно - маленька дитина), ти повинен йти». І ти йдеш. Ідеш до бабусі і поводишся відповідно. Але давайте уявимо, що у вас так званий толерантний постмодерністський батько. І він скаже вам наступне: «Ти знаєш, як твоя бабуся любить тебе, але тим не менш тобі слід відвідати її, тільки якщо ти дійсно цього хочеш». Зараз вже кожна дитина, якщо вона не ідіот - а вони не ідіоти - знає, що цей видимий вільний вибір приховано містить в собі набагато більш жорсткий наказ: «Ти не тільки повинен відвідати бабусю, але тобі це повинно ще й подобатися».
Ситуації triple bind так само небезпечні, як і double bind, а в житті зустрічаються набагато частіше (особливо часто - у відносинах влади).
Базисним для будь-якої triple bind-влади є стан речей, при якому підлеглий боявся б навіть заїкнутися про те, що його дійсно турбує; конфігурація, при якій сам факт раціонального осмислення ситуації розцінюється як такий, що суперечить якимось негласним нормам - наприклад, корпоративній етиці або стандартам людського спілкування. Ситуація продумується таким чином, щоб деякі теми категорично не можна було обговорювати через смутне побоювання виникнення неочевидних, але доленосних для наслідків. Ці ситуації, на поверхневому рівні припускають від другої сторони double bind-реакцію «Та як ти взагалі посмів заговорити про таке?»
Що можна протиставити стратегіям triple bind?
Це питання не так просте, як здається. В першу чергу тому, що відкрита вказівка маніпулятору на ситуацію triple bind швидше за все призведе до прямої конфронтації.
Виходу з відносин triple bind всього два:
- Конфронтація (м'яка або жорстка) з маніпулятором, що веде до передоговору - якщо він піде на це;
- Розрив відносин з ним.
Усвідомлення того, що всі інші варіанти ведуть до double bind, виявляється зазвичай набагато більш продуктивним, ніж безплідні спроби побудови все більш і більш складних стратегій.