Книга «Введення в психологію». Автори - Р.Л. Аткінсон, Р.С. Аткінсон, Е.Є. Сміт, Д.Дж. Бем, С.Нолен-Хоексема. Під загальною редакцією В.П. Зінченка. 15-те міжнародне видання, Санкт-Петербург, Прайм-Єврознак, 2007.
Стаття з розділу 14. Стрес, його подолання і здоров "я
Стикаючись з негативними емоціями, деякі люди ізолюються і зациклюються на проблемі, що виникла; деякі намагаються відволіктися за допомогою фізичних вправ або походів у кіно; деякі йдуть від проблеми, втягуючись у небезпечну поведінку, таку як споживання алкоголю. Наскільки всі ці види поведінки дозволяють подолати негативні емоції?
Стратегії подолання, які ми обговорювали досі, досліджувалися відносно недавно. Однак у психоаналітичній літературі (A. Freud, 1946/1967) ідея емоційно-орієнтованого подолання має давню історію. Для позначення несвідомих стратегій, що дозволяють людям подолати негативні емоції, Анна Фрейд ввела поняття захисного механізму. Ця емоційно-орієнтована стратегія не змінює стресову ситуацію, вона змінює лише уявлення і думки людини про неї. Тому у всіх захисних механізмах є елемент самообману.
- Час від часу всі ми користуємося захисними механізмами. Вони дозволяють нам обійти важкі місця, поки ми не зможемо безпосередньо зайнятися стресовою ситуацією. Захисні механізми тільки тоді свідчать про непристосованість людини, коли вони стають основною формою реагування на проблеми. Одна з вже згадуваних відмінностей між захисними механізмами і стратегіями подолання полягає в тому, що перші є несвідомими процесами, тоді як до другої людина вдається в основному свідомо. Однак, як буде сказано нижче, деякі з несвідомих захисних механізмів в їх найбільш крайньому вираженні можуть призводити відвіда до неадекватних свідомих стратегій подолання. У цьому розділі ми більш уважно розглянемо деякі поширені захисні механізми, представлені також у табл. 14.4.
Таблиця 14.4. Основні захисні механізми
Керування стресом
Досі ми в основному говорили про внутрішньолічнісні фактори, що впливають на сприйняття і про вплив на нього стресових подій. Емоційна підтримка - і участь інших людей також допомагають перенести стрес. Розлучення, смерть коханої людини або тяжка хвороба зазвичай більш спустошливі, коли доводиться переносити їх поодинці. Під час обстеження ізраїльських батьків, які втратили свого сина (під час нещасного випадку або війни), було виявлено, що ця втрата була важчою для тих, хто вже розлучився або овдовів. Серед таких людей рівень смертності в наступні 10 років був вище, ніж у тих батьків, які могли розділити свою печаль один з одним (Levav et al., 1988). Див.