З темою роботів пов'язано багато побоювань (чи повстануть вони проти людей? чи позбавлять нас робочих місць? чи зможуть заподіяти шкоду людині?) Але сьогодні поговоримо про інший страх - зовнішній. Про роботів, при погляді на яких стає якось моторошно.
Erica - гіперреалістичний робот-андроїд, створений Хіроші Ішигуро, професором університету Осаки. Професор славиться своїми фотореалістичними творіннями, і Erica - це крок вперед на шляху до створення робота, максимально схожого на людину. Передбачається, що Erica замінить секретарів, адміністраторів, портьє. Риси обличчя робота і шкіра практично бездоганні, більш того, Erica здатна на мінімальну міміку. Однак при всій технологічності і зовнішній привабливості, Erica все одно виглядає досить «дерев'яною», і може лякати або відштовхувати відвідувачів, яким доведеться з нею зіткнутися на стійці адміністрації в якості клієнта.
Sophia. Університет Осаки не самотній у галузі створення роботизованих привабливих жінок. Андроїд Sophia був натхненний образом Одрі Хепберн і дружиною творця Девіда Хенсона, засновника Hanson Robotics. Sophia володіє багатою мімікою і «правдоподібною» силіконовою шкірою. Правда, Хенсон навіщось залишив їй «відкриту» потилицю, зробивши тим самим своє творіння схожим на героїню фільму Ex Machina. Однак беземоційний голос і настільки ж ненатуральна зміна виразів обличчя видають у ній безжиттєву машину.
«Морські змії» - підводні роботи, розроблені норвезькою фірмою Kongsberg Maritime спільно з нафтогазовою компанією Statoil для проведення підводних досліджень різного характеру. Змієподібний робот зі зловісним «оком», без будь-яких плавників, вузький і гнучкий, він може проникнути в найбільш важкодоступні місця навіть на великій глибині при сильному тиску. Згідно з початковим задумом, «Морські змії» повинні будуть вивчати пошкоджені морські нафтові платформи, проте швидше за все область їх застосування буде набагато ширше. Цікаво, що робот-плазун може виявитися куди кориснішим антропоморфного робота.
Робот-дитина часів Вікторіанської епохи. У 1871 році інженер Роберт Клей запатентував свій винахід - невелику ляльку, здатну рухатися. Не сказати, що його розробка мала успіх: занадто важка конструкція, потенційні складнощі із запчастинами при можливій поломці і, врешті-решт, естетична невідповідність (дали б ви своїй дитині грати в таку?). Але зате створення пана Клея стало частиною колекції Національного музею американської історії. Що, звичайно, куди більш почесно, ніж комерційний успіх.
Симулятор вагітності був розроблений у 2015 році компанією Gaumard Scientific для студентів-медиків. Цей робот зроблений на славу. По-перше, він вкрай натуралістичний - можна контролювати його артеріальний тиск, рівень кисню та інші фактори. По-друге, в робота закладені різні програми, і студенти можуть практикувати і пологи з ускладненнями, і кесаревий переріз, і інші сценарії. До того ж, народжуючий робот видає звуки як реакцію на біль, він може стікати кров'ю - загалом, демонструвати процес родової діяльності без прикрас.
Affetto, робот-дитина, створена в університеті Осака (Японія) - черговий приклад того, коли з технологічної точки зору робот максимально наближений до людини, але враження справляє відштовхувальне. Основний предмет гордості творців робота-дитини Affetto - штучна шкіра, яку майже неможливо відрізнити від шкіри людини. І не забудьте подивитися демо-ролик: він дещо моторошний, але добре ілюструє досягнення сучасної інженерії.