Ви проводите третину свого життя уві сні, значна частина якої пов'язана зі сновидіннями. Але частіше ви не пам'ятаєте жодного зі своїх снів. І навіть у ті щасливі дні, коли ви прокидаєтеся зі спогадом про сон, є всі шанси шанси, що через хвилину-іншу все зникне. Почни ви так само часто забувати щось з повсякденного життя - привід скоріше навідатися до терапевта. Але забувати сни - це нормально. Чорт забирай, чому!?
Нейробіологи з Університету Монаша в Мельбурні, Австралія, запевняють, що навіть ті, хто стверджує, мовляв, йому взагалі нічого не сниться, просто швидше за інших забувають свої сновидіння. Дослідження показують, що згадати сон можливо, просто треба прокинутися в потрібний момент. На даний момент цей механізм ще погано вивчений, але вчені отримали деяке уявлення про роботу пам'яті під час сну, що дозволяє хоча б частково пояснити нашу особливу забудькуватість.
Не всі області мозку відключаються одночасно. Дослідники виявили, що одним з останніх «вирубується» гіпокамп - структура, яка має вирішальне значення для переміщення інформації з короткочасної пам'яті в довготривалу. Якщо гіпокамп засипає останнім, він цілком може останнім і прокидатися, що логічно. Тобто, вранці ви потрапляєте в якесь вікно: ваш сон знаходиться в короткочасній пам'яті, але оскільки гіпокамп ще відпочиває, мозок не в змозі зберегти інформацію.
Це пояснює, чому сни не затримуються у нас в пам'яті, але зовсім не означає, що гіпокамп неактивний всю ніч. Під час деяких стадій сну гіпокамп відправляє інформацію в кору і не отримує її. Односпрямна комунікація дозволяє переміщати спогади з гіпокампа в кору головного мозку на тривале зберігання, але нова інформація не реєструється.
Після пробудження мозку може знадобитися як мінімум пара хвилин, щоб повністю «завантажитися». У дослідженні 2017 року, опублікованому в журналі Frontiers in Human Neuroscience, французькі дослідники спостерігали за режимами сну у 36 осіб. Половина з них запам'ятовувала сни майже щодня, інша - не пам'ятала практично нічого. Вчені виявили, що перша група частіше прокидалася вночі: пробудження тривали в середньому дві хвилини.
Наша слабка здатність фіксувати нові спогади під час сну також пов'язана зі змінами рівнів двох нейротрансмітерів - ацетилхоліну і норадреналіну, які особливо важливі для збереження спогадів. Коли ми засинаємо, вміст ацетилхоліну і норадреналіну різко падає. Потім відбувається щось дивне, коли ми входимо в стадію швидкого сну, якраз ту, в якій «крутять» найяскравіші сни. На цій стадії ацетилхолін повертається до рівня пильнування, а норадреналін залишається низьким.
Вченим припускають, що саме ця комбінація нейротрансмітерів причина підвищеної забудькуватості під час сну. Підвищення рівня ацетилхоліну переводить кору головного мозку в збуджений стан, подібний до пильності, а низький рівень норадреналіну знижує нашу здатність фіксувати спогади.
Ви пам'ятаєте, про що думали сьогодні вранці під час сніданку? У нашій голові постійно вариться суп з безлічі думок, але ми відкидаємо більшу частину з них як несуттєву інформацію. Сни, особливо позитивні, можуть бути схожі на марні думки і сприймаються мозком як сміття. Більш яскраві, емоційні і послідовні сни, особливо кошмари запам'ятовуються набагато краще: вони викликають більше збудження, а їх лінійна оповідь полегшує збереження.
Вчені з кафедри психіатрії Гарвардської медичної школи знайшли кілька хитрощів, здатних утримати пам'ять про сон. По-перше, ви можете перед сном випити води. Це змусить вас прокидатися вночі і запускати гіпокамп. Правда, подібний прийом позначиться на якості вашого сну: часті пробудження заважають організму ефективно перезапускати всі системи. По-друге, медики виявили, що якщо перед сном неодноразово нагадувати собі, що ви хочете запам'ятати сон, це справді може допомогти. Прокинувшись, постарайтеся якомога довше утримати інформацію про сон: тримайте очі закритими, залишайтеся нерухомими і відтворюйте сновидіння, поки ваш гіпокамп не наздожене і не збереже всю інформацію належним чином.