Не існує людини, яка не знала б про існування медовухи. Напевно ви хоча б раз в житті пробували цей напій. До речі англійська королева Єлизавета I готувала медовуху за власним рецептом. А що ви знаєте про цей історичний напій?
- Медовуху зробили випадково, коли дощова вода потрапила в горошок з медом. Історичні записи підтверджують, що напій з ферментованого меду користувався популярністю в Індії 4000 років тому.
- Різні піри і торжества вікінгів не обходилися без медовухи, оскільки даний напій був, свого роду, ритуалом. Передусім медовуху пили королі, а потім і інші відповідно до їхнього соціального статусу. Скандинави дуже швидко пиячили від меду. Одна з причин такого впливу медовухи на організм - сервірувальна посудина: ріг для пиття, який не можна було поставити на стіл. В результаті чого вікінгам доводилося все допивати.
Статуя вікінга на березі Тронхеймського фьорду
- У давнину медовуха вважалася лікувальною, оскільки мед має протимікробні й антиоксидантні властивості. Стародавні греки вважали медовуху «нектаром богів». Мікробіологи Тобіас Олофссон і Алехандра Васкес з Лундського університету в 2015 році створили експериментальну медовуху, яка використовувала антибіотичні властивості меду для боротьби з лікарсько-стійкими інфекціями.
- Королівські сім'ї та їхні піддані в середньовічній Англії також віддавали перевагу медовусі. Єлизавета I готувала цей напій за власним рецептом. Сучасні любителі вважали б його занадто солодким.
- Назва «Медовий місяць» має стародавнє коріння і не завжди йшлося про відпочинок. Молодятам давали місячний запас медовухи, якого мало вистачити на один місячний цикл. У той час мед вважався афродизіаком і підвищував родючість. Така традиція зародилася в Європі в 5 столітті нашої ери, а в 19 столітті назва вже набула значення як післярачна дія.