До 70-річного ювілею військово-морського флоту КНР китайський військово-промисловий комплекс приготував відмінний подарунок: авіаносець проекту 001А «Шаньдун».
Два роки тому до 68-ї річниці китайських ВМС авіаносець був урочисто спущений на воду і вже через рік відправився в перше випробувальне плавання, де перевірялася робота всіх систем корабля. Корабель був побудований всього за п'ять років - дуже хороший показник, враховуючи складність і трудовитратність проекту. Весь нинішній рік «Шаньдун» буде перебувати в дослідній експлуатації, а в наступному році буде прийнятий на озброєння, ставши другим авіаносцем у складі китайського військово-морського флоту і першим авіаносцем власної споруди. Очікується, що «Шаньдун» стане останнім авіаносцем, створеним на основі проекту 1143.5 радянських важких авіаносних крейсерів, за яким побудовані три кораблі: «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов», «Варяг», що увійшов до складу китайського флоту під ім'ям «Ляонін», і «Шаньдун». Останні два кораблі китайські інженери досить серйозно переосмислили, особливо «Шаньдун», але найближче споріднення з «Адміралом Кузнєцовим» ні в кого не викликає сумнівів.
На відміну від «Ляоніна» і «Кузнєцова», новий авіаносець трохи підріс - його довжина становить 315 метрів, ширина - 75 метрів, а повна водотоннажність може сягати 70 тисяч тонн. Збільшення габаритних розмірів дозволило довести чисельність авіагрупи до 24 винищувачів J-15 і 12 вертольотів, також були збільшені паливні ємності і запаси озброєння. Корабель може розвивати максимальну швидкість у 31 вузол. Ще одна особливість - більш компактний «острів», що разом зі збільшенням загальних розмірів корабля дозволило зробити більш просторою палубу.
Ще при переробці «Варяга», китайські конструктори вирішили відмовитися від потужного, ударного ракетного озброєння передбаченого проектом 1143.5, в результаті чого «Ляонін» вийшов не важким авіаносним крейсером, а класичним авіаносцем. Таким же був зроблений і «Шаньдун», який, як і старший брат, має лише зенітні комплекси ближнього радіусу дії і буде діяти в складі авіаносної групи. Тобто, перебуваючи під захистом кораблів супроводу, які забезпечать його протиповітряне і протичовнове прикриття.
Фамільною рисою кораблів проекту 1143.5 є носовий трамплін, який зберігся і на «Шаньдуні». У цього конструктивного рішення є як свої плюси - дешевизна і простота, так і мінуси - обмеження навантаження літаків. Майбутні китайські авіаносці трампліну мати не будуть, а отримають катапульти, як американські. Правда, на думку ряду західних експертів, китайські інженери поки не мають компетенцій по створенню катапульт. Однак ця думка може бути помилковою, і її обґрунтованість може бути спростована дуже скоро: введення в дію другого авіаносця національної розробки проекту 002 заплановано на 2024-2025 роки.
Поки ж залишається констатувати одне: завдяки купівлі за мізерні гроші радянських технологій, Китай в найкоротші терміни зумів перетворитися на країну, здатну самостійно будувати не тільки досить великі авіаносці, але і палубні винищувачі J-15, в основі яких лежить проект Су-33. Нагадаємо, і авіаносець «Варяг», і Су-33 були свого часу куплені в Україні. Таким чином, українська сторона побічно сприяла перетворенню Китаю на п'яту країну в світі, здатну самостійно будувати авіаносні кораблі з літаками не вертикального, а звичайного зльоту і посадки. Розробка авіаносця своїми силами зайняла б у китайських конструкторів терміни багаторазово великі, і не виключено, що вони досі не змогли б наблизитися до рівня «Адмірала Кузнєцова».
Також варто нагадати, що на момент розвалу СРСР у Миколаєві будувався атомний авіаносець «Ульяновськ» проекту 1143.7. Корабель добудований не був і після утворення незалежної України пущений на злам. Залишається питання: чи не поділилася українська сторона деталями проекту 1143.7 з Китаєм, враховуючи швидкість, з якою китайські конструктори створюють складні кораблі і з якою готовністю Україна розпродувала радянські технології? У будь-якому випадку, Китай планує мати у складі свого флоту п'ять авіаносців, не рахуючи «Ляоніна», що виведе його на друге місце в світі за кількістю авіаносних кораблів після США. Причому чотири авіаносці повинні бути атомними. Ну а в тому, що Китай виконає поставлене завдання, сумніватися не доводиться.